Спростовуваність: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Erud (обговорення | внесок) |
Іванко1 (обговорення | внесок) м правопис |
||
Рядок 62:
Поппер запропонував використовувати принцип спростовуваності для визначення, чи є теорія науковою чи ні: якщо вона не спростовувана, тоді це не наука. В деяких випадках застосування цього підходу межувало із екстремізмом, коли, наприклад, були спроби піддати сумніву науковість таких дисциплін, як [[макроеволюція]] та [[космологія]]. Принцип спростовуваності був використаний cуддею Вільямом Овертоном для встановлення того що [[Креаціонізм|наука Творіння]] не є науковою теорією, та не повинна навчатись у публічних школах штату [[Арканзас]]. У [[філософія науки|філософії науки]], [[Верифікація|верифікаціонізм]] твердить, що твердження, щоб бути науковим та осмисленим, повинно допускати емпіричну перевірку. Це твердження було суттю [[логічний емпіризм|логічного емпіризму]] (див. [[Віденський гурток]]).
Після Поппера, принцип спростування замінив [[принцип верифікації]] в якості критерія демаркації. Іншими словами, щоб бути науковою, гіпотеза повинна бути в принципі спростовуваною. Поппер також зауважив, що філософи із Віденського гуртка не розділяли дві окремі проблеми та дали їм відповідно один розв'язок: принцип верифікації. На противагу їм, Поппер наголошував, що теорія може бути осмисленою, не бувши при цьому науковою, та що критерій осмисленості не обов'язково
Слід зауважити, однак, що неспростовувані твердження відіграють свою роль у наукових теоріях, та строге застосування критерія Поппера залишає поза межами науки значну частину того, що робить її цінною {{fact}}. Він також не дає критерію для розрізнення осмислених тверджень від безглуздих. Тим не менше, знання того, чи теорія є спростовуваною, є дуже корисним, хоча б для визначення підходів для її дослідження. Щонайменше, це заощаджує зусилля на спроби спростувати неспростовувану теорію, або спроб розглядати неспростовувану теорію як необґрунтовану.
|