Ерл: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
AMartyn (обговорення | внесок) |
AMartyn (обговорення | внесок) |
||
Рядок 10:
дуже скупі. В цей час регіональний устрій англійського королівства був нестабільним, у результаті чого під владою одного ерла могли знаходитись відносно віддалені області ([[Оксфордшир]], нариклад, відносився до ерлства Східної Англії). Згальним принципом, принаймні в правління [[Едуард Сповідник|Едуарда Спавідника]], була передача в управління ерлу одночасно декількох графств, у кожному з яких при цьому зберігались інститути королівської адміністрації ([[шериф]] та суд графства).
Титулована аристократія першої половини [[XI століття]] була або данського, або англосаксонського походження, але вона не мала зв'язку зі занттю попередніх періодів. Відомо, що при Кнуді Великому було не менше шістнадцяти ерлів, з яких шість носили англосаксонські імена, а інші були скандинавами. Серед них — такі впливові фігури донормандської Англії, як [[Годвін (граф Вессекса)|Ґодвін]], ерл [[Вессекс]]у, [[Леофрік]], ерл [[Мерсія|Мерсії]], [[Торкіл]], ерл [[граф Східної Англії|Східної Англії]] та [[Сивард]], ерл [[Нортумбрія|Нортумбрії]]. Особливо широкою автономією користувались ерли віддаленої Нортумбрії, які швидко перетворились у фактично незалежних правителів усієї північної частини Англії.
== Владні повноваження ==
| |||