Led Zeppelin: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Редагування Hühnerhof (№6112953) скасовано до версії користувача 95.133.129.125 (вандалізм)
→‎Led Zeppelin III: вікіфікація
Рядок 71:
{{Докладніше|Led Zeppelin III}}
[[Файл:Led Zeppelin III.jpg|thumb|200px|right|Обкладинка альбому.]]
Провівши декілька коротких серій концертів у [[США]], де кожний виступ тривав по 3-4 години через довгі [[імпровізаціяІмпровізація (музика)|імпровізації]], гурт взяв відпустку для роботи над третім альбомом. Музиканти розмістили у котеджі Брон-ер-айр ({{lang-en|Bron-Yr-Aur}}, в перекладі з валійської ''«золоті груди»''. На конверті допущено помилку у назві треку «Bron-Y-Aur Stomp») на півночі [[Вельс]]у. Робота, яка тут почалася у мобільній студії [[Rolling Stones]], була продовжена у маєтку Хелді Ґрейндж та завершилася у [[жовтень|жовтні]] [[1971]] року.
 
[[Еклектика|Еклектичний]] (уявляє собою поєднання декількох стилів), частично акустичний '''[[Led Zeppelin III]]''', ввійшов у верхівки чартів США та Британії. Критики розбили альбом, назвали його найгіршим. Проте, пізніше він був «реабілітований» та визнаний класикою. Шедеврами альбому вважаються «Since I’veI've Been Loving You», «Immigrant Song» та «Tangerine». '''«Immigrant Song»''' ({{audio|Immigrant Song by Led Zeppelin.ogg|слухати}}) уявляв собою справжню хард-рок машину, у якій вдало поєдналися високий вокал, глухий ропот бас-гітари та чередування ритм- та соло-гітари, та стала улюбленою піснею японських фанатів. Ця ж пісня окутала гурт ореолом загадковості: після цього вбивчо-моторошного «морського маршу» [[вікінги|вікінгів]] (з погрожуючим «we are you overlords…» («{{lang-uk|ми ваші володарі}}»)), преса часто натякала на особливу зацікавленність гурту скандинавським [[фольклор]]ом, часто поєднуючи його з правими поглядами (які не зрозуміло чому тоді приписали музикантам гурту та її менеджеру). У деякий момент Atlantic Records забажали випустити трек синглом, але Пітер Ґрант заявив: якщо повториться історія з «Whole Lotta Love», то лейбл втратить гурт назавжди,  — і переміг.
 
[[19 вересня]], завершивши американські гастролі концертом у [[Медісон Сквер Ґарден]] ({{lang-en|Madison Square Garden}}), гурт повернувся до Британії. Через тиждень тижневик Melody Maker проголосив Led Zeppelin переможцем у категорії «Найкращий гурт світу», де до цього шість років без зміни господарювали [[The Beatles]]. Проте, чим вище підіймався гурт до світової вершини, навколо нього наростала атмосфера пліток та домислів наймоторошнішого змісту. У 1971 році Джиммі Пейдж придбав особняк Болскін-хаус ({{lang-en|Boleskine House}}), де до [[1913]] року жив сканадально відомий [[Кроулі Алістер|Алістер Кроулі]]<ref>[http://www.mysteriouspeople.com/Aleister_Crowley.htm Алістер Кроулі та його маєток Болскін-хаус]{{ref-en}}</ref>. На той час Джиммі мав у Лондоні свій власний книжковий магазин, який спеціалізувався на [[оккультизм|оккультній]] літературі, та володів другою у світі за розмірами колекцією публікацій Кроулі<ref>[http://victorian.fortunecity.com/updike/723/page.html Victorian Fortunecity] {{ref-en}}</ref>. Існує думка<ref>[http://www.lashtal.com/nuke/PNphpBB2-viewtopic-t-104.phtml Lashtal.com] {{ref-en}}</ref>, що Пейдж був послідовником і практиком «секс-магії» ({{lang-en|Sex Magick}}), та загадковим чином використовував її у своїй музиці. Пізніше, коли учасники гурту пережили ряд особистих трагедій, з'явилися плітки про те, що таким чином постраждалі розплачувалися з «темними силами» за деякі містичні експерименти Пейджа, який дозволяв собі загравати з цими силами.