Мотив (музика): відмінності між версіями

нема опису редагування
Немає опису редагування
Немає опису редагування
{{otheruses|Мотив}}
'''Моти́в''' (від {{lang-it|motivo}}&nbsp;— привід, спонукання; від {{lang-lat|motus}}&nbsp;— рух), в [[теорія музики|теорії музики]], найменший елемент [[Музична форма|музичної структури]], найпростіша [[ритм]]ічна одиниця мелодії, що складається з короткої послідовності [[звук]]ів, об'єднаної одним логічним [[акцент]]ом і має самостійне виразне значення. У загальнопоширену значенні&nbsp;— наспів, мелодія, що має виразний музичний зміст.<ref>Юцевич. Стаття [http://term.in.ua/indeks.html?term=%D0%9C%D0%9E%D0%A2%D0%98%D0%92]</ref> .
 
== Мотив як елемент форми ==
 
Музично-теоретичне поняття мотиву було сформульовано в XIX столітті на основі метроритмічних закономірностей Ріманом та Кутуаром. Пізніше, однак, музикознавці акцентують увагу на виразно-смисловій сутності мотиву (Зокрема Ю. Тюлін). Ряд дослідників вважають мотив непродільною структурою (напр. ''Encyclopédie de la Pléiade''), інші однак допускають подальший поділ мотив на компоненти, хоча й залишають за мотивом статус найменшого аналізованого елементу (''Encyclopédie Fasquelle''). [[Задерацький Всеволод Всеволодович|В. Задерацький]]<ref>Задерацький. с.246</ref> виділяє такі можливі компоненти мотиву: «ікт»&nbsp;— акцент, «перед-ікт»&nbsp;— що передує акценту, та «пост-ікт», що гасить енергію акценту. В той же час дослідник відзначає, що обов'язковим компонентом мотиву є лише «ікт», тоді як інші два можуть бути або не бути в наявності.