Мануел Тейшейра Гоміш: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
ZéroBot (обговорення | внесок)
м r2.6.5) (робот додав: ru:Тейшейра Гомиш, Мануэл
DiVo (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 31:
Виховувався батьками лише до вступу у коледж у Портімау, у 10 років був відправлений до семінарії у [[Коїмбра|Коїмбрі]], але згодом почав вивчати медицину у [[Коїмбрський університет|Коїмбрському університеті]], — курс, який ніколи так і не закінчив. Проти волі батька, відмовляється продовжувати навчання медицини і переїжджає до [[Лісабон]]а, де знайомиться з низкою тогочасних португальських літераторів. Незважаючи на це, батько продовжує надавати фінансову підтримку Мануелові, який повністю присвячується літературі і мистецтву, і знайомиться з відомими майстрами: Колумбану Бордалу Піньєйру, Маркеш де Олівейра.
 
Згодом переіжджаєпереїжджає до [[Порту]], де починає співпрацювати з газетними і журнальними виданнями.
 
Після відновлення відносин з родиною, робить подорож [[Європа|Європою]], [[Північна Африка|Північною Африкою]] і [[Близький Схід|Близьким Сходом]], де комерціалізує вирощувану на батьківських плантаціях сільськогосподарську продукцію, зокрема сухі фрукти — [[інжир]] і [[маслина|маслину]], одночасно розширюючи свій культурний світогляд від перебування в інших країнах.
Рядок 40:
Обраний президентом Республіки від [[6 серпня]] [[1923]] року, пробувши на цій посаді до [[11 грудня]] [[1925]] року, коли подав у відставку в умовах великих політичних і соціальних потрясінь в країні. Після складення президентських повноважень присвятився виключно літературі, — що і стало офіційною версією відставки.
 
[[17 грудня]] того ж року на голландському кораблі «Зевс» добровільно залишає Португалію і прямує в [[Алжир]], що на той час був [[Франція|французькою]] колонією. До самої смерті висловлював опозицію диктаторському режиму [[Антоніу де Олівейра Салазар|Салазара]]. Помер [[18 жовтня]] [[1941]] року в Алжирському місті [[Беджаія]], його тіло було перевезене на батьківщину лише у жовтні [[1950]] року. Під час церимоніїцеремонії перепоховання у рідному [[Портімау]], на якій були присутні обидві дочки Тейшейри Гомеша, зібралося багато маніфестантів, висловлюючи невдоволення режим Салазара, що у час диктатури було досить небезпечною та незвичною подією.
 
Офіційно одруженим не був, хоча проживав у громадянськомуфактичному шлюбі з Белмірою даш Невеш, від якої мав дві дочки.
 
== Цитата ==
 
{{цитата|''Ця політика далека від того, щоб прикрасити чи компенсуватекомпенсувати мене, напевне через надлишок моєї чутливості, у цьому безславному жертвоприношенні. День за днем, бачу, як опадають як листя з уявної кришталевої посудини мої політичні ілюзії. Відчуваю можливо фізіологічну потребу повернутися до моїх переваг, до моїх дисциплін і книжок.''
{{oq|pt|«A política longe de me oferecer encantos ou compensações converteu-se para mim, talvez por exagerada sensibilidade minha, num sacrifício inglório. Dia a dia, vejo desfolhar, de uma imaginária jarra de cristal, as minhas ilusões políticas. Sinto uma necessidade porventura fisiológica, de voltar às minhas preferências, às minhas cadeiras e aos meus livros.»<ref>З передмови книги [[Жоакін Антоніу Нунеш|Жоакіна Антоніу Нунеша]] ''З життя і творчості Тейшейри'', [[1976]] рік.</ref>}}
}}