Каролінги: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
категоризація, оформлення, повтор-
Рядок 1:
'''Каролі́нги''' (лат. ''Carolingi'', фр. ''Carolingiens'')  — королівська династія у державах [[Франки|франків]].
 
== Походження ==
 
Каролінги були династією голів [[палац]]ів ([[майордом]]ів), потім франкських королів. Вони успадкували владу від [[Меровінги|Меровінгів]] і продовжували керувати в деяких королівствах до [[987]]. Ім'я Каролінгів походить від [[Карл Мартел|Карла Мартела]] ([[латинська мова|лат.]] Carolus Martellus), який переміг [[маври|маврів]] в [[битва при Турі|битві при Турі]] в [[732]]. Найвидатніший член династії - — [[Карл Великий]], ([[латинська мова|лат.]] Carolus Magnus), коронований імператором у [[800]].
 
[[Файл:Charlemagne.jpg|міні|праворуч|150пкс|[[Карл Великий]], представник династії Каролінгів]]
 
Вважають, що династія заснована '''[[Арнульф Мецський|Арнульфом Мецським]]''', впливовим єпископом [[Мец|Меца]] на початку [[VII]] сторіччя. Його син Ансежісел (Ansegisel) одружився зі Святою Беггі (Saint Begga), дочкою голови палацу [[Австразія|Австразії]] Пепіна Ланденського (Pepin Landen). Їхнім сином був [[Пепін Херістальський]] (Pepin Heristal), також голова палацу [[Австразія|Австразії]].
 
Від дідів Пепіна династія одержує свої раніші імена: Арнулфінги (Arnulfing) або Пепініди (Pippinid).
Рядок 13 ⟶ 12:
== Представники ==
 
* '''[[Пепін Херістальський]]''' - — завоював [[Невстрія|Невстрію]] (Neustria) в Битві при Тертрі (Tertry) в [[687]] і обрав владу Арнулфінгів над усіма [[франки|франками]].
 
* '''[[Карл Мартел]]''', син Пепіна Херістальського. Був батьком [[Пепін Короткий|Пепіна Короткого]].
 
* '''[[Пепін Короткий]]''' став королем в [[751]] році за підтримки франкських дворян і римського Папи Захарія (Zachary). Останнього короля династії [[Меровінги|Меровінгів]], [[Хілдерік III|Хілдеріка III]] (Childeric III) було пострижено і заслано в монастир.
 
* '''[[Карл Великий]]''', син Пепіна, став королем франків в [[768]] і був коронованим на імператора римським Папою [[Лев III|Левом III]] у [[800]].
* '''[[Людовик I Благочестивий]]''', син Карла, був єдиним наступником, але після смерті Людовіка проходила трирічна громадянська війна між його синами: [[Лотар I|Лотарем]], [[Людовик II Німецький|Людовиком II Німецьким]] і [[Карл II Лисий|Карлом II Лисим]].
 
== Поділ імперії Карла Великого ==
Рядок 29 ⟶ 28:
* У Середній Франкії, (королівства [[Лотарингія]], [[Прованс]] і [[Ломбардія]]), сім'я правила до [[875]], але подальше розділення відбувалося згідно з Мерсенським Договором [[870]] року.
* У [[Східне Франкське королівство |Східній Франкії]], ядрі [[Священна Римська Імперія|Священної Римської Імперії]], Каролінги правили до смерті [[Людовик IV Дитина|Людовика IV Дитини]] в [[911]]. Герцоги племінних герцогств визнали Саксонську династію (Оттонів (Ottonians) або Людольфінґерів (Liudolfinger), які свідомо виставляли себе наступниками Каролінгів. Ззв'язок Карла з [[Рим]]ом був слабким.
 
 
[[Категорія:Королі Франції]]
Рядок 36:
[[Категорія:Історія Німеччини]]
[[Категорія:Франки]]
[[Категорія:Королі Франції]]
[[Категорія:Королівські династії]]
 
[[af:Karolingers]]