Теорія машин і механізмів: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shkod (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Shkod (обговорення | внесок) |
||
Рядок 7:
Весь попередній період розвитку техніки можна розглядати як період емпіричного створення машин, протягом якого робляться винаходи та створюються конструкції великої кількості машин і механізмів, серед яких: підйомники, [[Вітряк|вітряні]] та [[Водяний млин|водяні]] млини, [[Помпа (техніка)|помпи]], каменедробарки, [[Ткацький верстат|ткацькі]] і [[Токарна група верстатів|токарні]] верстати, [[Парова машина|парові машини]] (винахідники: [[Леонардо да Вінчі]], Е.Картрайт, Дж. Кей, Дж. Стефенсон, [[Джеймс Ватт|Дж. Ватт]] та ін.).
Теорія механізмів і машин як наука почала формуватись на початку XIX сторіччя. У цей період закладаються основи майбутньої теорії. Формулюються основні закони [[механіка|механіки]]: [[закони збереження]] [[Закон збереження енергії|енергії]] та [[Закон збереження імпульсу|імпульсу]], "золоте правило механіки", закони [[тертя]]. Розвиваються поняття про [[передавальне відношення]], основи геометричної теорії [[Евольвентне зачеплення|евольвентного зачеплення]], пропонуються вирішення низки задач з кінематики і динаміки твердого тіла (вчені: Л. Карно, [[Шарль Оґюстен Кулон|Ш.Кулон]], [[Гільом_Амонтон|Г. Амонтон]], [[Джироламо Кардано|Дж. Кардано]], [[Леонард Ейлер|Л. Ейлер]]).
Основоположником теорії машин і механізмів вважається видатний математик і механік [[Чебишов Пафнутій Львович|П.Л.Чебишов]] (1821-1894), який у другій половині XIX століття опублікував низку дуже важливих праць, присвячених аналізу і синтезу механізмів, результати яких зразу ж знайшли своє застосування у техніці (див. наприклад [[механізм Чебишова]]).
| |||