Хедер: відмінності між версіями

'''Хе́дер''' ([[їдиш]] ''хе́йдэр'' от {{lang-he|חֶדֶר}}  — ''хе́дэр'' і ''хе́йдэр'', (''«кімната''»))  — [[єврей]]ська релігійна [[початкова школа]].

Назва «хедер» на позначення початкової школи вперше згадується в [[13 століття|13 столітті]]. В подальшому школи такого типу одержали широке поширення в середовищі [[Ашкеназі|ашкеназі]]. Функціонування хедерів в [[Україна|Україні]] і [[Польща|Польщі]] у першій половині [[XVII століття]] описано в книзі [[Натан Ганновер|Натана Ганновера]] «[[Іевен мецула|Пучина бездонна]]». Середньовічна система цих шкіл зберігалася в [[Російська імперія|Російській імперії]] і в деяких районах [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] до [[Перша світова війна|Першої світової війни]].

Навчання проводилося, як правило, в одній з кімнат на квартирі вчителя. Громада контролювала навчання в хедері і встановлювала певні правила та обмеження власної ініціативи меламеда. Наприклад, відповідно до шкільного статуту [[Краків|Кракова]] (1511), в хедері могло навчатися одночасно не більше 40 учнів. У вчителя могли бути спеціальні помічники [[белфер]]и. Однак на практиці навантаження на вчителя було значне; в одному класі одночасно могли навчатися учні трьох вікових груп. У молодшій групі ([[дардіке]], з трьох років) школярі навчалися азбуки та читання єврейських текстів без перекладу. У наступній групі (з п'яти років) вивчався [[ПятікнижжяП'ятикнижжя]] з коментарями [[Раші]] і початкові відомості про [[Талмуд]]. Старші учні (з восьми років) більш поглиблено займалися Талмудом.

Світські навчальні дисципліни в хедері не вивчалися. Заняття проходили з раннього ранку до семисьомої-восьмивосьмої годингодини вечора. Практикувалося тілесні покарання поганих учнів, для чого існував спеціальний батіг (канчік). Вважалося, що викладання в хедері не вимагало спеціальних знань, і тому праця вчителя не дуже цінувалася. По закінченні хедера юнак міг під керівництвом [[рабин]]а чи освічених членів громади продовжити вивчення Талмуда в [[синагога|синагозі]] (бейс-мідраш) або вступити в [[єшива|єшиву]]. Однак для значної частини мешканців [[Містечко|містечка]] освіта обмежувалося навчанням в хедері.

== ВУ новий час ==

З часу [[Хаскала|Хаскали]] хедер піддавався критиці з боку тих, хто отримав світську освіту; прихильники Хаскали (''маскілім'') особливо обурювалися примітивності методики навчання. Ненависть, що склалася до цієї системі освіти, виражена в творах І.  Б.  Левінзона, І.  Л.  Гордона, П. Смоленскіна й багатьох інших. Однак в Російській імперії тільки в кінці XIX ст. змогла реалізуватися спроба реформи хедера (так званий ''хедер метуккан'') на основі ідеології [[сіонізм]]у. Реформовані хедери розміщувалися в просторих приміщеннях, тут викладали [[історія євреїв|історію єврейського народу]], [[Ізраїль|географію Ерец-Ісраель]], граматику [[іврит]]у. Незважаючи на опір [[Ортодоксальний іудаїзм|ортодоксально-релігійних]] кіл, [[Асиміляція|асиміляторів]] і влади, школи системи «хедер метуккан» вплинули на становлення нової системи єврейської освіти.