Відмінності між версіями «Депортація народів у СРСР»

оформлення
(оформлення)
 
'''Депорта́ція наро́дів''' — інструмент [[СРСР|радянської]] національної політики [[сталін]]ських часів. Депортація народів являла собою насильницьке переселення громадян за національною ознакою у віддалені місцевості СРСР, де вони розміщалися у [[спецпоселення]]х.
 
=== 1920-ті роки ===
Радянська депортаційна політика почалася з виселення [[Біла армія|білих]] козаків і великих землевласників у 1918–1925 роках<ref>http://demoscope.ru/weekly/2004/0147/analit01.php </ref>
 
У 1925–1928 роках провадила роботу так звана тристороння комісія [[УРСР]], [[БРСР]] та РРФСР щодо перерозподілу кордонів, і як наслідок роботи тієї комісії та розподілу кордонів з українських земель [[Стародубщина|Стародубщині]], [[Бєлгородська область|Білгородщини]], [[Орловська область|Орловщини]], [[Донщина|Дону]] були депортовані на [[Зелений Клин|Зелений]], [[Малиновий Клин|Малиновий]] та [[Сірий Клин]] сотні тисяч українців.
 
== 1930-ті роки ==
 
З 1930-х років починається відмова від колишньої національної політики, що виразилося в ліквідації культурної (а в ряді випадків і політичної) автономії окремих народів й етнічних груп. У цілому це відбувалося на тлі централізації влади в країні, переходу від територіального до галузевого керування, репресій проти реальної й потенційної опозиції, масштабних [[голодомор]]ів.