Зейдити: відмінності між версіями

'''Зейдити''' ({{lang-ar|}} الزيدية‎‎), '''Зейдитський мазхаб''' — прибічники течії в [[іслам]]і, заснованої [[Зейд ібн Алі Ібн Хусейн|Зейдом ібн Алі Ібн Хусейном]] ([[700]]-[[740]]). Одна з найстарших правових шкіл в ісламі. Незважаючи на те, що зейдитський [[мазхаб]] вважається [[шиїти|шиїтською]] богословською школою, з багатьох доктринальних питань позиція зейдитів відрізняється від богослов’я інших ([[імаміти|імамітських]]) шиїтських мазхабів, і близька до [[суніти|сунітського]] ісламу. Зейдити зайняли «найпоміркованішу» серед усіх шиїтів позицію, проявляючи релігійну терпимість до сунітів.

 

 

Виникнення зейдитського мазхабу пов’язують з іменем Зейда ібн Алі (700-740), що був членом сім’ї пророка [[Мухаммед]]а. Його батьком був 4-й [[імаміти|імамітський]] імам [[Алі ібн Хусейн|Алі Зайн аль-Абідін]], а дідом [[Хусейн ібн Алі]]. Зейд ібн Алі був також братом [[Мухаммед ібн Алі аль-Багір|Мухаммеда ібн Алі аль-Багір]] (5-го імамітського імама). Частина мусульман [[Месопотамія|Месопотамії]], які мешкали в районі [[Куфа|Куфи]], виступили з вимогами про передачу влади [[Аліди|нащадкам Алі]]. Виступ проти [[Омеяди|омеядського]] [[халіф]]а вилився у відкрите повстання, під час придушення якого Зейд загинув. Розробка віровчення зейдитів належить одному з послідовників Зейда — [[Касим аль-Рассі|Касиму аль-Рассі]] ([[787]]-[[856]]). Його онук [[Ях’я ібн Касим]], що народився в [[859]] р. у [[Медина|Медині]], був запрошений до [[Ємен]]у, жителі якого потребували лідера, який очолив би їх боротьбу з [[кармати|карматами]]. Там утворилась незалежна держава зейдитів.

 

 

У вченні зейдитів відчувається вплив [[Мутазиліти|мутазилітів]]. Зейдити вважають [[Коран]] творінням [[Аллах]]а. На відміну від інших шиїтських течій вони не вірять у «[[прихований імам|прихованого імама]]», виступають проти культу святих пророків, не визнають [[суфізм|суфійського]] містицизму, тому серед зейдитів ніколи не були поширені [[дервіш]]ські братства. Зейдити — прибічники виборного [[імам]]а. Вони визнають імама захисником віри, вважають, що він мусить належати до [[Аліди|роду Алі]], але заперечують його божественну сутність і не вважають першосвященником. Зейдити допускали існування одночасно кількох імамів у різних мусульманських державах. Вони також заперечували безумовне напередвизначення.

 

 

Політична активність зейдитів, що часто очолювали народні рухи, призвела до утворення низки зейдитських держав у різних кінцях [[Халіфат]]у: [[Ідрисиди|Ідрисидів]] у [[Північна Африка|Північній Африці]] ([[789]]-[[926]]), зейдитських держав в [[Табаристан]]і ([[863]]-[[928]]) і [[Ємен]]і ([[901]]-[[1962]]). Сьогодні більшість зейдитів зосереджено у Північному Ємені, де вони складають більше половини населення. Зейдитські общини існують також у [[Саудівська Аравія|Саудівській Аравії]], [[Пакистан]]і та інших країнах.

[[ro:Zaydism]]

[[ru:Зейдиты]]

[[sv:Zaiddiyah]]

[[tr:Zeydilik]]