Літопис Самовидця: відмінності між версіями

Літопис Самовидця писаний доброю [[українська мова|українською мовою]] того часу, близькою до народної. Автор [[літопис]]у документально не відомий, належав до козацької старшини й посідав якийсь час видатне становище в українському уряді. Дослідники віддавна намагалися встановити його ім'я. Це стало можливе після праць [[Модзалевський Вадим Львович|Вадима Модзалевського]] про [[Ракушка-Романовський Роман|Романа Ракушку-Романовського]]. У 1920-их pp. низка авторів ([[Романовський Віктор Олександрович|Віктор Романовський]]; [[Оглоблин Олександр Петрович|Олександр Оглоблин]] і особливо [[Петровський Микола Неонович|Микола Петровський]]) незалежно один від одного, на підставі аналізу автобіографічного матеріалу в Літописі, дійшли висновку (втім, вперше висловленого ще в [[1846]] істориком-аматором Д. Сєрдюковим), що автором Літопису Самовидця найправдоподібніше був [[Ракушка-Романовський Роман|Роман Ракушка-Романовський]], [[генеральний підскарбій]] за [[Брюховецький Іван Мартинович|Івана Брюховецького]], а в останні десятиліття свого життя&nbsp;— священик у Стародубі. Ця думка була прийнята більшістю істориків ([[Багалій Дмитро Іванович|Дмитро Багалій]], [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]], [[Дорошенко Дмитро Іванович|Дмитро Дорошенко]], [[Крип'якевич Іван Петрович|Іван Крип'якевич]] та інші й зокрема новітня історіографія), але деякі автори називали інших кандидатів на авторство Іван Биховець, військовий канцелярист (Л. Окіншевич), [[Федір Кандиба]], полковник корсунський (М. Андрусяк, [[Возняк Михайло Степанович|Михайло Возняк]]) та ін.<br /> ОриґіналОригінал Літопису не дійшов до нас. Збереглося кілька копій, зроблених у [[18 століття|XVIII]] столітті або й пізніше. Найдавніші й найповніші&nbsp;— це списки Г. Іскрицького (перша половина XVIII ст.) й [[Козельський Яків Павлович|Якова Козельського]] (друга пол. XVIII ст.), які й покладено в основу наукових публікації цієї пам'ятки. Вперше, діставши його від [[Куліш Пантелеймон Олександрович|Пантелеймона Куліша]] (від нього й назва Літопису Самовидця), опублікував Літопис, [[Бодянський Осип Максимович|Осип Бодянський]] ([[1846]]); більш науково підготоване видання Київської Археографічної Комісії за редакцією і вступною статтею [[Левицький Орест Іванович|Ореста Левицького]] ([[1878]]), перевидане [[Інститут історії України НАН України|Інститутом історії АН УРСР]] ([[1971]], [[Дзира Ярослав Іванович|Дзира Я]].) і «Harvard Series in Ukrainian Studies» ([[1972]]).