Морков Аркадій Іванович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 2:
'''Арка́дій Іва́нович Мо́рков''' ({{lang-ru|Аркадий Иванович Морков}}; [[17 січня|6(17) січня]] [[1747]] — 29 січня ([[10 лютого]]) [[1827]]) — російський [[дипломат]]. [[Граф (титул)|Граф]]. [[Дійсний таємний радник]] (від [[1801]] року). Брат генералів [[Морков Іраклій Іванович|Іраклія Моркова]] та [[Морков Микола Іванович|Миколи Моркова]].
 
У 1793—1795 роках у власність Моркова перейшла низка подільських сіл, які входили до [[Кам'янецьке староство|Кам'янецького староства]] ([[Голосків (Кам'янець-Подільський район)|Голосків]], Кептинці, [[Довжок (Кам'янець-Подільський район)|Довжок]], Карвасари, [[Підзамче (Кам'янець-Подільський)|Підзамче]], [[Татариски]], [[Колибаївка|Янчинці]], [[Гринчук]], [[Збруч (село)|Ляшковиця]], [[Малинівці]], [[Слобідка-Малиновецька]]) та до Летичівського староства ([[Вербка (Летичівський район)|Вербка]], [[Козачки (Летичівський район)|Козачки]], [[Попівці (Летичівський район)|Попівці]], [[Суслівці]], Щедрова та інші). Дарування сталося [[13 вересня|2(13) вересня]] [[1793]] року, а [[29 серпня|18(29) серпня]] [[1795]] року [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерина II]] видала Указ із супроводом переліку подарованих земель, в якому звеліла генерал-губернаторові [[Тутолмін Тимофій Іванович|Тимофію Тутолміну]], віддаючи зазначені села з усім наявним господарством нинішнім власникам, віддати їм і зібрані під час державного правління поміщицькі доходи, які ще не надійшли до скарбниці. Всього Аркадієві Моркову дісталося 12 сіл Кам'янецького староства (1142 душі) та 15 сіл Летичівського староства (2162 душі). Разом вони давали близько 150 тисяч злотих річного доходу&nbsp;<ref>Материалы для истории Подольской губернии: Прибавление к №&nbsp;5 «Подольских губернских ведомостей».&nbsp;— Каменец-Подольский, 1885.&nbsp;— С.&nbsp;209, 211—212.</ref>.
 
== Література ==