Відмінності між версіями «Паливні гранули»

м
r2.6.4) (робот змінив: it:Pellet (combustibile); косметичні зміни
м (r2.6.5) (робот змінив: sl:Lesni peleti)
м (r2.6.4) (робот змінив: it:Pellet (combustibile); косметичні зміни)
 
== Технологія виробництва ==
Виробництво гранул почалося в [[1947]] році. Сировина ([[Тирса (подрібнена деревина)|тирса]], кора і т. д.) поступає в дробильну машину, де подрібнюється до стану муки. Отримана маса поступає в сушарку, з неї — в прес-[[гранулятор]], де деревну муку стискують в гранули. Стискування під час пресування підвищує температуру матеріалу, [[лігнін]], що міститься в деревині розм'якшується і склеює частки в щільні циліндри. На виробництво однієї тонни гранул витрачається 4—5 кубометрів деревних відходів. Готові гранули охолоджують, пакують в стандартну упаковку 12—40 кг, Біг-беги (вагою 1 тонна) або доставляють споживачеві розсипом.
 
== Переваги та недоліки ==
Паливні гранули — екологічно чисте [[паливо]] з вмістом золи не більш 3%. При спалюванні гранул в атмосферу викидається рівно стільки СО<sub>2</sub>, скільки було поглинено рослиною під час зростання. Проте, якщо в місці зростання сировини довкілля містить токсини або радіоактивні речовини, то при спалюванні гранул ці речовини можуть бути викинуті в атмосферу. Так, через перевищення вмісту [[Цезій|цезія 137]] Італія повернула Литві близько 10 тисяч тонн біопалива.<ref>[http://lenta.ru/news/2009/06/14/pellets/ Литва продала Італії радіоактивне біопаливо]</ref> Гранули менш схильні до самозаймання, оскільки не містять пилу і спор, які також можуть викликати [[алергія|алергічну]] реакцію у людей. Гранули відрізняються від звичайної деревини високою сухістю (8—12 % вологи проти 30—50 % у дровах) і більшою — приблизно в півтора рази — [[густина|густиною]]. Ці якості забезпечують високу теплотворну здатність в порівнянні з тріскою або дровами — при згоранні тонни гранул виділяється приблизно 5 тис. [[Ват-година|кВт-год]] тепла, що у півтора рази більше, ніж у звичайних [[дрова|дров]]. Низька вологість — це не лише перевага гранул як палива, але і проблема їх виробництва. Сушка може виявитися одній з основних статей витрат при виробництві паливних матеріалів з відходів деревообробки. Крім того, залежно від виробництва, збір, сортування і очищення сировини також можуть спричинити додаткові витрати. Процес сушки важливо ретельно спланувати, що дозволить зменшити ризики, пов'язані з якістю готової продукції, її собівартістю і пожежонебезпечністю виробництва. Кращим варіантом є виробництво біопалива з сухої стружки. Одна з найважливіших переваг гранул — висока і постійна насипна щільність, що дозволяє відносно легко транспортувати цей сипкий продукт на великі відстані. Завдяки правильній формі, невеликому розміру і однорідній консистенції продукту гранули можна пересипати через спеціальні рукави, що дозволяє автоматизувати процеси вантаження-розвантаження і також спалювання цього вигляду палива.
 
== Якість і стандарти ==
Якість і вигляд гранул залежать від сировини і технології виробництва. Деревні гранули з великим вмістом кори зазвичай мають темний колір, а гранули зі знекореної деревини — світлий. В процесі виробництва — наприклад, при сушці — гранули можуть трохи «підгоріти» і тоді вони з білих стають сірими, хоча це не завжди позначається на таких споживчих якостях гранул як теплотворна здатність, зольність, міцність і стираність, тобто утворення дрібної утворення дрібного пилу при транспортуванні за рахунок тертя гранул одна об одну. У різних країнах прийняті різні стандарти виробництва паливних гранул.
 
В [[США]] діє Standard Regulations & Standards for Pellets in the US: The PFI (pellet). Стандартом дозволено виробництво гранул двох сортів: «Преміум» і «Стандарт». «Преміум» повинен містити не більше 1 % золи, а «Стандарт» не більше 3 %. «Преміум» може застосовуватися для опалювання будь-яких будівель. На сорт «Преміум» припадає близько 95 % виробництва гранул в [[США]]. Сорт «Стандарт» містить більший об'єм кори або сільсько-господарських відходів. Стандарти визначають також щільність, розміри гранул, вологість, вміст пилу і інших речовин. У США паливні гранули не можуть бути більше 1/2 [[дюйм]]ів в довжину, діаметр гранул повинен бути в діапазоні від 1/3 [[дюйм]]а до 5 1/16 [[дюйм]]а.
 
В [[Німеччина|Німеччині]] на паливні гранули прийнятий стандарт DIN 51731. Довжина — не більше 5 см, діаметр — від 4 до 10 мм. Вологість не більше 12 %, вміст пилу не більше 0,5%. Також діє і Din+ стандарт. У [[Австрія|Австрії]] — [[Австрійський інститут по стандартізації|стандарт ONORM]] М 7135.
 
[[Великобританія]] — The British Biogen Code of Practice for biofuel (pellets).
 
[[Швейцарія]] — SN 166000.
 
[[Швеція]] — SS 187120.
 
В [[Росія|Росії]] — стандарту на деревні паливні гранули не було ніколи.
 
В Україні аналогічно - немає своїх стандартів, тому виробники в Україні в основному спираються на німецькі DIN 51731 і Din+.
 
== Використання ==
Деревні гранули високої якості (білі і сірі) використовують для опалювання житлових будинків шляхом спалювання в невеликих [[Пелетні котли|пелетних колтах]], печах і камінах або [[твердопаливний котел|твердопаливних котлах]]. Вони, як правило, бувають діаметром 6—8 мм і довжиною менше 50 мм. У Європі їх в основному продають в 16—20 кілограмових мішках. Попит на деревні брикети і гранули, устаткування для їх спалювання і виробництва зростає пропорційно цінам на такі традиційні види палива як нафту і газ. У деяких країнах Європи, зокрема в Швеції де ринок альтернативних джерел енергії найбільш розвинений, гранулами опалюється до 2/3 житлових приміщень. Таке широке поширення пояснюється і екологічністю цього вигляду палива — при згоранні викиди [[Діоксид вуглецю|co<sub>2</sub>]] дорівнюють поглинанню цього газу під час зростання дерева, а викиди [[Оксид азоту|n<sub>2</sub>o]] і летючих органічних компонентів значно понижені завдяки використанню сучасних технологій спалювання. Темні гранули з великим вмістом кори спалюють в котлах більшої потужності з метою здобуття тепла і електроенергії для населених пунктів і промислових підприємств. Темні гранули можуть бути більшого діаметру, і їх продають навалом партіями від двох-трьох тисяч тонн і більше.
 
== Виробництво ==
 
У [[США]] на початку [[2008 рік|2008 рок]]у виробництвом паливних гранул зайнято більше 80 компаній. Вони виробляють близько 1,1 млн тонн гранул в рік. У 2008 році в США було продано близько 2 млн. тонн гранул<ref>[http://www.renewableenergyworld.com/rea/news/article/2009/04/burning-issues-an-update-on-the-wood-pellet-market?src=rss Burning Issues: An Update on the Wood Pellet Market]</ref>. Більше 600 тис. будівель обігріваються гранулами. Більше 20 компаній виробляють котли, печі, пальники і ін. обладнання для спалювання гранул. У [[Фінляндія|Фінляндії]] в 2005 році домашній сектор спожив 70 тис. тонн гранул. Біопаливом обігрівалися близько 7 тис. будівель. «Дорожня Карта — 2010» в [[Фінляндія|Фінляндії]] планує виробництво до 2010 року 1,1 млн тонн гранул. До 2020 року [[Китай]] має намір виробляти 50 млн тонн гранул щорічно. У 2005 році з [[Канада|Канади]] було експортовано 582,5 тис. тонн гранул. Всього в [[Канада|Канаді]] в [[2008 рік|2008 році]] було вироблено близько 1,3 млн тонн. Заводи по виробництву гранул розташовуються головним чином на побережжі. Заводи, розташовані на західному побережжі [[Канада|Канади]], виробляють гранули з м'яких сортів деревини: ялина, сосна. Заводи східного побережжя виробляють гранули з твердих сортів: дуб, клен, вишня і ін. Всі гранули, що отримуються в Північній Америці, виробляються з висушених залишків відходів лісопереробного виробництва: [[Тирса (подрібнена деревина)|деревна тирса]], стружка, тріска. Всього два заводи додають в гранули деревну кору. [[Великобританія]] планує до 2010 року довести використання паливних гранул до 600 тис. тонн. Найбільші виробники в країнах [[Євросоюз]]у в 2008 році: [[Швеція]] — 1,7 млн тонн, [[Німеччина]] — 900 тисяч тонн, [[Австрія]] — 800 тисяч тонн<ref>[http://www.renewableenergyworld.com/rea/news/article/2009/04/burning-issues-an-update-on-the-wood-pellet-market Burning Issues: An Update on the Wood Pellet Market]</ref>. У всьому світі виробництво склало 8-10 мільйонів тонн<ref>[http://www.wood-pellets.com/cgi-bin/cms/index.cgi?ext=news&lang=1&nid=533&sub=show_news ''''Дмітрій Лукашев'''' Кіловати з тирси //газета «Енергетика і Промисловість Росії» № 05 (121) березня 2009 року] </ref>.
 
== Примітки ==
[[fi:Puupelletti]]
[[fr:Granulé de bois]]
[[it:Pellet (combustibile)]]
[[ja:木質ペレット]]
[[nl:Houtpellets]]
711 076

редагувань