Конфліктологія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
стильові правлення
Рядок 61:
 
''Міждисциплінарний підхід'', віддаючи перевагу соціології, виділяє дві предметні зони досліджень в рамках конфліктології — теоретичну і прикладну. Спеціалізований, спираючись на психологічні методи аналізу, відстоює прикладний характер дисципліни.
До проблемних належать також питання теоретичного характеру, які безпосердньо впливають на окреслення об'єкта дослідження. Це передусім визначення і розуміння конфлікту. Як слід розглядати конфлікт, у широкому чи вузькому значенні? Інакше кажучи, які конфлікти є предметом вивчення конфліктології? Внутрішньоособистісні, міжособистісні, внутрішньогрупові, міжгрупові, внутрішньодержавні, міжнародні тощо. Питання стоїть також про те, чи вважати конфліктом усі явища антагоністичного характеру, що мають місцеіснують як у свідомості індивідів та груп, так і в їхїхній поведінці на всіх рівнях суспільства, чи лише відкрите протиборство, зіткнення сторін? Для практиків, чиї зусилля спрямовані на безпосереднє врегулювання конфліктів, ці питання менш суттєві, проте від теоретиків вони вимагають спеціальної уваги. Потрібно зауважити, що тут існують різні думки і у західних вчених. Соціологи більш схильні до вузького визначення конфлікту, психологи&nbsp;— до широкого11. На наш погляд, під конфліктом слід розуміти таку поведінку сторін, яка спря-мована на завдання взаємної шкоди. Тобто, сторони перебувають у ситуації протиборства і здійснюють дії, спрямовані одна проти одної<ref>{{lang-la|Conflictus}}&nbsp;— зіткнення, протиборство</ref>.
 
Таке [[бігевіоризм|бігевіористичне]] розуміння конфлікту дає змогу відмежувати його від суміжних явищ&nbsp;— конкуренції, ворожості і ворожнечі, останні з яких по суті є явищами психічного характеру, які стосуються психіки індивідів та груп, а не їх поведінки.