Наміб: відмінності між версіями

Пустеля розподіляється на три географічні зони, які тягнуться смугами удовж узбережжя: дуже вузька '''прибережна смуга''', де добре відчувається вплив океану, '''зовнішній Наміб''', який займає решту західної половини пустелі, і '''внутрішній Наміб''' в східній, найбільш континентальній частині пустелі. Між цими зонами існують широкі перехідні області.

 

 

На півдні більшу частину поверхні покриває [[пісок]], жовто-сірий біля узбережжя, і цегляно-червоний у внутрішніх районах. Пісок походить від наносів річки [[Оранжева|Оранжевої]] та інших потоків, які деколи стікають з континентального плато і течуть на захід, але ніколи на досягають моря. Пасма піщаних [[дюна|дюн]] тягнуться паралельно узбережжю з півночі—північного заходу на південь—південний схід; окремі дюни мають від 10 до 20 км завдовжки і від 60 до 240 м заввишки, серед них — так звана Дюна 7 висотою 383 м, яка є найвищою піщаною дюною у світі. Впадини між цими пасмами перетинаються меншими поперечними дюнами. Поверхню крайнього півдня пустелі утворює посічена вітром скельна основа, по якій гуляють рідкі [[бархан]]и — невеликі дюни в формі півмісяця, вигнутого проти вітру, які досить швидко пересуваються за вітром з місця на місце.