'''Ві́ктор Матю́к''' (* [[18 лютого]] [[1852]] — [[8 квітня]][[1912)]]) — [[Українські композитори|український композитор]], священик, спадкоємець традицій перемиської композиторської школи, учень [[Вербицький Михайло Михайлович|Михайла Вербицького]]. Народився в родині дяка в [[Тудорковичі|Тудорковичах]] на Сокальщині. Навчався у дяко-учительській школі в [[Перемишль|Перемишлі]], а також у Львівській духовній семінарії. Був парохом у [[Карів|Карові]] на Сокальщині. Там і похований. Як священик, він дбав про народну освіту, закладав осередки [[Просвіта (товариство)|«Просвіти»]] у селах. Видав «Шкільний співаник», основу якого становить українська церковна музика. Як композитор, Матюк найбільше відзначився в [[солоспів|солоспіві]], створивши майже 50 пісень цього жанру, покладених на слова [[Шашкевич Маркіян Семенович|М. Шашкевича]], В. Масляка, І. Гушалевича й [[Міцкевич Адам|А. Міцкевича]]. Його «Веснівка» увійшла до золотого фонду української вокальної музики. Віктор Матюк мав значні досягнення також у творах світської тематики.
