Ести: відмінності між версіями

 

=== Гіпотези ===

Ести як окремий народ фінно-угорського походження згадується в лівонських хроніках (зокрема, у хроніці [[Генріх Латвійський|Генріха Латвійського]], [[XIII століття]]). За гіпотезою, назва народу походить від [[німецька мова|нім]]. ''ost'' (схід), а ''Ostland'' (Естланд) німецькою мовою означає «Східна земля». Тому '''ести&nbsp;— це не самоназва'''. Відтак, ''aestii'', що були сусідами відіваріїв та проживали поблизу Вісли, і які згадуються у трактаті<ref> опублікований в 1998&nbsp;р.</ref> [[Тацит]]а «Про походження [[германці]]в та місцезнаходження [[Германія (Тацит)|Германії]]», не є естами. З цієї ж причини, не пов'язані з середньовічними естами народ ''hestii'' (ести, айсти або аестії), що згадується [[Йордан (історик)|Йорданом]].

 

Вважається, що естами у різний час євпропейці називали найвіддаленіший народ у східному напрямку, а з просуванням «західного впливу» на східні землі вздовж узбережжя Балтики, змінювалися і носії цієї назви. Тому у Тацита і Йордана ести(айсти або аестії)&nbsp;— це [[балти|балтські племена]] біля Вісли, а для середньовічних німців ести&nbsp;— це вже предки сучасних естонців.

 

 

Сучасні [[естонці]] (належать до [[фіно-угри|фіно-угорської]] групи мов) взяли назву «''ести''» для позначення своєї нації лише в середині XIX&nbsp;— на початку XX століття (в період «національного відродження»)&nbsp;— еестласед. До того вони самі себе називали ''маарахвас'' ([[естонська мова|ест]]. ''maarahvas'', дослівно «земляки», «народ землі», «сільський народ», «сільські простолю́дини»).