Дорошко Федір Васильович: відмінності між версіями

''' Фе́дір Васи́льович Доро́шко'''  — ([[1888]], хутір Дорошків, Чернігівська область  — †[[1938]])  — (в інших джерел нар. 1882) за професією  — годинникар. Працював на заводі Арсенал. Вивчав гру на бандурі в кобзаря [[Кучугура-Кучеренко Іван Іович|І. Кучеренка]]. Учасник [[Київська капела бандуристів|Київської державної капели бандуристів.]] 1917 -1918 −1918 рр. брав активну участь у військових формаціях УНР, член Центральної Ради. У репертуарі - — дума Про удову, черниця Мар’наМар'на.

Уперше заарештовано за "«антирадянську діяльність"» органами [[ЧК]] у [[1919]] році. Вдруге – — [[15 грудня]] [[1937]] року як "«керівний учасник контрреволюційної шпигунської повстанської організації"». За справою №  83938 ІІІ відділу КОУ НКВС згідно зі ст. 54-2, 54-11, 54-6 [[11 квітня]] [[1938]] року засуджено до розстрілу. Вирок Особливої трійки НКВС по Київській області [[28 квітня]] [[1938]] року о 23-00

=== Арешт= ==

[[22 го грудня ]] під час опиту, відмовляв що він був агентом Японської розвідки, але сказав що він був активний учасник Центральної Ради в 1917-18. 23 го грудня знову на допитах він зізнавсь що він винний у всіх злочинів в ъких його звунувачили, включно із скаргою що він був агентом Японською розвідки. Протягом 2 місяців сидів без будь яких допитів. 13 березня 1938 його звиніватили в тим що не повністю не висповідав всі злочини. Дорошко прийняв усі звинувачення.

"«Зрозумівши безнадійність далі , Я вирішив розказати правду про контра-революційну активність яку я провадив останніми днями. Я був ворог Радянського режиму і активно воював проти нею від перших днів Революції. Я завзятий український націоналіст і прихильник Української самостійности. В періоді 1917-18 я був членом Центральної Ради і брав активну участь в ній. В 1925 р, коли був в селі Узин, Київською області я зв'язався з активним петлюрівцем - — Йосифомгригорєвичем Сніжним, також член Центральної Ради."»

Після опиту був в цій справі заарештований і дру}ий учасник Київської капели бандуристів Георгій Копан. 11 квітня 1938 був виданий вирок розстріляти Ф. Дорошка разом з Г. Копаном, Коцюбою, Решетило, та Іваном Дорошком. Згідно справки міліції Ф. Дорошо помер 21 го квітня 1938 о 6.25 рано від паралічу легенів. Можна припустити, що далі продовжували його опитувати і що під час тортур він і помер. 4 друзі, які були обвинувачені в цій самій справі, були розстріляні 28 квітня 1938 р о 23.00.

ВУ жовтні 1958 р він був регабілітованийреабілітований.

=== Література= ==

* Черемський, К. '''Повернення традиції'''. Х., 1999;

Kuromiya Hiroaki, The Voices of the Dead - — Yale University Press, London 2007