[[Файл:История Украины. Марка 2004 Народное ополчение.jpg|thumb||290px||''Народне ополчення'' 12 ст. на [[поштова марка|марці]] України. [[2004]]]]
'''ОполченняОпо́лчення''' — допоміжне військо, створюване у надзвичайних умовах військового часу з добровольців — цивільного населення, здатного тримати зброю, але звільненого від дійсної військової служби. За княжої доби (9-14 ст.) крім княжого війська — [[Дружина (загін)|дружини]] під час ворожого наступу князі скликали народне О., т.зв, [[Вої|воїв]] з рядів міської людності і селян. Вони були організовані на територіальній основі, і кожна земля становила відділ — тисячу на чолі з тисяцьким. Вої не мали однотипного озброєння. Вони становили легко озброєну піхоту без більшого бойового значення. Подібно було організоване О. у [[Велике князівство Литовське|Великому князівстві Литовському]] (до половини 16 ст.). У [[Річ Посполита|Речі Посполитій]] О. охоплювало насамперед [[Шляхта|шляхту]] («[[посполите рушення]]»).
== Джерела ==
* ''Гайдай Л.'' Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
* Радянська енциклопедія історії України. — К., 1971. — т. 3.
