Фернандо VII: відмінності між версіями

'''Фердинанд VII''' (* [[14 жовтня]] 1784 — - †[[29 вересня]] 1833) - — коль Іспанії з 19 березня 1808 року по 6 травня 1808 року, другий раз з 8 грудня 1813 року по 29 вересня 1833 року. Походив з династії Бурбонів. Правив після зречення свого батька [[Карл IV (король Іспанії)|Карла IV]] (перший раз) та після вигнання [[Жозеф Бонапарт|Жозефа Бонапарта]] (другий раз).

До зайняття трону у 1808 році Фердинанд значну частину свого життя провів у боротьбі з фаворитом Карла IV Мануелем де Годоєм. Але негативні особисті якості, а саме слабкодухість, не достатня рішучість, недовіра до оточуючих, спричинили до того, що низку заговорів проти Годоя закінчилися плачевно. До того ж Фердинанд з переляку видав усіх своїх спільників.

Прискорило падіння Годоя та передачу влади від Карла IV до Фердинанда зовнішній чинних - — дії Наполеона Бонапарта. У 1807 році французи окупували Португалію (згідно Фонтенблоської угоди 1807 року), яка до того з 1801 року належала до Іспанії. 19 березня 1808 Фердинанд став королем.

Перше володарування Фердинанда VII було короткостроковим. Зречення Карла IV для Наполеона було несподіванкою Він мав свій план з контроля Іспанії - — змінити династію Бурбонів на Бонапартів. Вже 23 березня Й.Мюрат зайняв Мадрид. Бонапарт запросив Фердинанда VII у Францію 20 квітня Наполеон став вимагати зречення Фердинанда на користь Карла IV, чого в підсумку і досяг 6 травня. Але Карл IV ще напередодні - — 5 травня - — зрікся на користь Бонапартів.

Після поразки Наполеона під Лейпцигов у 1813 році політика Франції щодо іспанських Бурбонів змінилася. 11 грудня 1813 року у Валансе укладено угоду з Іспанією, заякою її королем визнавався Фердинанд VII. З 1814 по 1820 влада Фердинанд VII була абсолютно, він не стримувася парламентом. Ці роки не були спокійними. Все більше зростало незадоволення. Щорічно відбувалися виступи військових проти уряду, так званні пронунсіаменто. Першим таким був виступ полковника Рієго 1 січня 1820 року. Була відродженна Коонституція.

Революційні події 1820-18221820—1822 років викликали занепокоєння країн Священного союзу. Фердинанд запросив підтримку іззовні. У 1823 році французькі війська відновили владу Фердинанда VII. ліберальні свободи було ліквідовано. Фердинанд розпустив армію, щоб замінити її на нову. Але протистояння продовжувалося. Тепер критика йшла не тільки від лібералів, а й від незадоволенних прихильників короля.

1. Дружина Марія Антонія Бурбон-Сицилійська (1784-18061784—1806)

2. Ізабела Браганса (1792-18181792—1818)

4. [[Марія-Крістіна Бурбон-Сицілійська]] (1806-18781806—1878)

* [[Ізабелла II|Ізабела]] (1830-19041830—1904)

* Марія Луїза (1832-18971832—1897)