Філіп V (король Іспанії): відмінності між версіями

[[Файл:Western Europe Utrecht Treaty.jpg|міні|ліворуч|230пкс|Європа у 1713 році, після Утрехтського та Раштатського миру.]]

В 1700 році перед Людовиком XIV стояв непростий вибір. Принявши заповіт померлого Карла II (згідно з яким володіння Іспанії повинні залишатися неподільними) він порушував попередні домовленності з Австрією та Англією стосовно розподілу іспанських територій у Єврові та іспанських колоній.. У разі відмови від заповіту іспанського короля, новим королем става представник австрійських Габсбургів, що було неприпустимо. Дотримання угоди щодо розподілу іспанських володінь призвело би до конфлікту з Іспанією. Врешті решт Людовик прийняв заповіт Карла II. У лютому 1701 року Філіп приїхав до Мадриду. Ситуацію погіршив наказ Людовика XIV Паризькому парламенту затвердити законність прав Філіпа на французький престол. Король Франції також відправив свої війська до іспанських Нідерландів, що було порушенням Рісвікського миру 1697 року. Французьким торговим компаніям було надано привілеї щодо торгівлі в іспанських колоніях, зокрема асьєнто (монополію на постачання чорношкірих рабів до колоній). Внаслідок всього цього розпочалася [[Війна за іспанську спадщину]]. Вона йшла із зміним успіхом - В Іспанії, Нідерландах, Німеччині та Італії. Але все ж таки об'єднані сили Франції та Іспанії програли. Згідно Утрезтському миру від 11 квітня та 13 липня 1713 року Філіп V визнавався королем Іспанії. Натомість він відмовився від прав на корону Франції. До австрії відійшли південні Нідерланди, Неаполь та Сардинія, герцог Савойський Віктор Амадей II отримав Сицилію, Англія - Гібралта, Мальорку та 30 років асьєнто.

 

== Родина ==