Історичне дослідження: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Sapin (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Sapin (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 4:
Історичні джерела виступають як свідчення, відображення, образи, сліди минулого, використання яких послуговується для реконструкції історичного минулого. У ході такої реконструкції виникають історичні праці - їх називають вторинними історичними текстами (або історіографією).
Приступаючи до дослідження джерел, історик повинен знати історичну обстановку, своєрідність мислення і особливості передачі інформації в епоху, що вивчається, володіти спеціальними знаннями, необхідними для роботи з документами вибраного періоду (наприклад, для епохи феодалізму — знання [[палеографія|палеографії]], історичної граматики і ін.).
Одним із найважливіших принципів забезпечення вірогідності результатів дослідження є принцип об’єктивності, який зобов’язує розглядати історичні явища і події у всій їх складності, багатогранності й суперечливості, з урахуванням усієї сукупності позитивних і негативних сторін їх змісту, незалежно від того, чи подобаються вони дослідникові чи ні<ref name="досл">[http://libr.org.ua/book/219/3287.html ІСТОРІЯ УКРАЇНИ з давнини до початку XXI століття:ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІСТОРИЧНОГО ПІЗНАННЯ. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ІСТОРІОСОФІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ]</ref>.
| |||