Гетто: відмінності між версіями

'''Ге́тто''' — райони міст, де добровільно або примусово, в більш-менш жорстких умовах проживають [[етнічні меншини]]. Слово має чіткий негативний відтінок і застосовується саме до районів з поганими умовами проживання, зрідка навіть без зв'язку з меншинами.

 

У багатьох італійських містах принаймі ще в '''XI ст'''. існували обгороджені муром квартали для євреїв. Такі квартали стали наслідком узгодженості поглядів міських урядовців, що вимагали сегрегації, так і юдейських релігійних законів, які забороняли євреям жити серед невірних. Назву ґетто стали вживати по всій Європі. Найбільші ґетто виникли в Празі, Франкфурті, Трієсті й Римі, де ґетто існувало з '''1536 по 1870р'''.

 

Аж до новітніх часів офіційне навернення до християнства часто становило єдиний практично можливий вихід для єреїв, щоб приєднатися до світського життя.

Закриті ґетто західного типу з'явились у Східній Європі лише під час нацистського наступу '''1939-1941'''рр.

 

== Етимологія ==

== Еврейські гетто ==

Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] словом «гетто» називалися ті житлові зони куди [[нацисти|нацистами]] насильно зганялися євреї для компактного мешкання. Найбільш відоме [[Варшавське гетто]], а в [[Радянский Союз|Радянському Союзі]] і [[пострадянський простір|пострадянському просторі]] [[Мінське гетто]].

{{sociology-stub}}