Яшин Олександр Якович: відмінності між версіями

| Місце народження = [[Блудново]] [[Вологодська область | Вологодської області]]

| Дата смерті = {{Nobr|[[11 липня]] [[1968]] }}

Народився 14 березня (27 за новим стилем) [[1913]] року у селі Блудново Нікольського району [[Вологодська область | Вологодської області]] в селянській родині. У [[1931]] році закінчив педагогічний технікум в місті Нікольське, вчителював у селі. Почав друкуватися в [[1928]] році. Перша збірка віршів «Пісні Півночі» побачила світ в [[1934]] році в [[Архангельськ]]у.

З [[1935]] року жив у [[Москва | Москві]]. У [[1941]] році закінчив [[Літературний інститут імені Горького]].

У роки [[Велика Вітчизняна війна | Великої Вітчизняної війни]] йде добровольцем на фронт і як військовий кореспондент і політпрацівник бере участь в обороні [[Ленінград]]а і [[Сталінград]]а, у визволенні [[Крим]]у. У 1942 — 43 роках видані його збірки віршів «На Балтиці було» і «Місто гніву». Яшин був демобілізований за станом здоров'я у [[1944]] році.

У післявоєнні роки багато їздить по країні: поїздки по Півноч, на [[Алтай]], на будівництво [[гідроелектростанція | гідроелектростанцій]], на [[целіна | цілину]].

* [[Сталінська премія]] другого ступеня (1950) — за [[поема | поему]] «Олена Фоміна» (1949)

Іменем Яшина названі вулиця у [[Вологда | Вологді]], школа-інтернат в Нікольську, поетові поставлені пам'ятники і відкриті музеї в Нікольську і Блуднові.