Контрабас: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:AGK bass1 full.jpg|right|250px]]
'''Контраба́с'''
== Загальні поняття ==
Діапазон
Використовується як [[оркестр|оркестровий]] та сольний (рідше) інструмент.
Рядок 11:
Найчастіше для сольних творів контрабас настроюють на тон вище, тобто стрій його стає F↑, H, E, A. Це робиться для більш активного, гучного звуку.
В оркестровий практиці рідко застосовуються позиції так званого сольного грифа: ті позиції, що знаходяться буквально нижче, а по висоті інтонації
== Походження та розвиток інструмента ==
Безпосереднім попередником контрабасу була контрабасова віола да гамба зі строєм <math>D_1</math>,<math>E_1</math>,A,d, g. В середині [[XVII століття]] італійський майстер М. Тодіні, усунувши п'яту струну та ладки на деці, створює новий 4-струнний інструмент, що й отримав назву Контрабас. В симфонічному оркестрі вперше був використаний в 1701 р. композитором Дж. Альдровандіні. Проте обов'язковим учасником [[оркестр симфонічний|симфонічного оркестру]] контрабас стає лише в середині [[XVIII століття]], початково дублюючи партію віолончелей октавою нижче. Пізніше, вже в творчості [[Бетховен Людвіґ ван|Л. ван Бетховена]] партія контрабасу стає більш самостійною. Контрабас починають використовувати також як сольний інструмент.
В середині [[XIX століття]] французький майстер Ж. Б. Вільом здійснює спробу сконструювати надвеликий контрабас довжиною 4 метри, що був названий '''''Октобас'''''. Проте цей інструмент так і не був розповсюджений.
В [[XX століття|XX столітті]] контрабас стає незмінним учасником [[джаз]]ових оркестрів. На відміну від симфонічної музики, в джазовій на контрабасі грають майже винятково прийомом pizzicato. Проте в другій половині [[XX століття]] з появою [[бас-гітара|бас-гітари]] контрабас поступово витісняється з неакадемічної музики цим інструментом.
Рядок 23:
На контрабасі грають як стоячи, так і сидячи на високому стільці (в оркестрі), ставлячи інструмент косо перед собою. Висоту регулюють за допомогою шпиля. Прийоми гри на контрабасі такі ж самі, як і на скрипці, але великий розмір інструмента ускладнює переходи та швидкі пасажі.
Застосовуваний на практиці діапазон, як було сказано вище, контрабаса не великий, але музиканти, що досягли певного рівня техніки гри на інструменті, значно розширюють можливості інструмента.▼
== Виконання ==
=== Постановка рук ===
Через те, що на контрабасі струни настроєні по квартах, а також через великий розмір грифа інструмента, контрабасова [[аплікатура]] значно відрізняється, наприклад, від скрипкової: на контрабасі найчастіше використовується тільки три пальці: перший, другий та четвертий (вказівний, середній та мізинець відповідно). Але у широких позиціях та позиціях сольного грифа може використовуватися і третій.
Коли граючий притискає струну до грифа, її довжина скорочується, та висота звука підвищується.
▲Застосовуваний на практиці діапазон, як було сказано вище, контрабаса не великий, але музиканти, що досягли певного рівня техніки гри на інструменті, значно розширюють можливості інструмента.
В деяких місцях на струні від дотикання майже без притискання виходить флажолет.
Існує два способи ведення смичка:
*'''Французький''' (найпоширеніший) - коли тримають смичок зверху, великий палець знаходиться під тростю;
*'''Німецький''' (поширений в основному в Німеччині) - коли тримають смичок "збоку", великий палець знаходиться на трості.
[[Категорія:Струнні музичні інструменти]]
|