Цеховик: відмінності між версіями

Феномен підпільності полягав у тому, що за [[Командна економіка|планової економіки]] офіційно було неможливо ні організувати підприємство, ні дістати сировину, ні продавати вироблену продукцію. Тому цеховики знайшли вихід - офіційною державною структурою проводилася підпільна продукція та неофіційною тіньовою структурою ця продукція продавалася. Або навпаки - продукція вироблялася тіньовою структурою, але збувалася через державні торговельні організації. Варіант, при якому все було цілком нелегальним, був менш поширений, так як його було складніше здійснити на практиці й він занадто легко виявлявся органами ''Відділом по боротьбі з розкраданнями соціалістичної власності'' ([[ОБХСС]]).

 

 

Так як при [[Командна економіка|плановій економіці]] купити сировину для підпільного виробництва було неможливо, цеховики (як правило керівники підприємств) здійснювали операцію під [[Сленг|сленговою]] назвою «'''фейгелах'''» (еврейською- «пташка»). Суть «фейгелах» була проста, треба було випускати два види продукції, дорогу та дешеву, але з однієї і теї ж сировини. Наприклад, звичайний поліетиленовий кульок коштував десять копійок, але такий же але подвійний, з вставленим між стінками картинкою відомих співаків коштував вже три рублі і мав надзвичайний попит. А далі в документах писали, що випустили кульочки по десять копійок, а самі випускали подвійні, з портретами. Різниця йшла у кишеню. І така схема застосовувалась для різних видів продукції. Цеховики завжди стежили за всіма новинками ширвжитку.