Флорин: відмінності між версіями

Вперше відкарбували в [[1252]] у [[Флоренція|Флоренції]] (звідси і назва монети). Маса Ф. становила 3,53 г [[золото|золота]]. На лицьовій стороні зображувався герб міста — лілія (лат. flos — квітка). Флорин дуже швидко поширився у багатьох країнах [[Західна Європа|Західної Європи]]. За флорентійським зразком ряд держав розпочали виробництво власних [[монета|монет]] цього типу. Золоті монети, які карбували у [[Венеція|Венеції]] у [[1284]], одержали назву «[[дукат]]и». Згодом ця назва закріпилася за золотим Ф. майже у всій [[Європа|Європі]] і зберігалась до новітнього часу. Впродовж 15-1 ст. в українських землях були особливо поширеними угорські та чеські золоті Ф., карбування яких розпочалося з 1325. З серед. 15 ст. у Польщі Ф. стали називати суму [[срібло|срібних]] монет, вартість яких відповідала золотому Ф. З того часу золотий Флорин (або дукат) одержав назву «червоного золота» (''floreni rubens''), а сума у ЗО30 [[грош]]ів, що була еквівалентом «червоного золота», почала називатися просто Ф. або польським [[злотий|злотим]] (''florenus polonicales''). У західноукраїнських землях з 16 ст. Ф. був лічильною одиницею, що дорівнювала 30 грошам польським. Назва Ф. поширювалася також на [[гульден]] (маса 12,34 г) Австрійської (з 1867 — [[Австро-Угорщина|Австро-Угорської]]) імперії, які карбували протягом 1857-92.