Медвинське повстання: відмінності між версіями

[[Файл:Denysenko Y H.jpg|thumb|ліворуч|200px|[[Денисенко Яків Гордійович|Яків Денисенко]]&nbsp;— учасник антибільшовицького повстання в Медвині з дружиною Гафією Михайлівною.]]Після розвідки в село заскочив кінний загін. Нападники спалили Успенську церкву, пограбували кілька обійсть і вбили двох господарів. Після перестрілки відступили. <ref>ДАКО. Ф.р.1, оп. 1, од. зб. 70, ст. 101.</ref> Майже щодня кількасот більшовиків з кулеметами наступали на село. Повстанська розвідка вчасно повідомляла про це, у церквах били в дзвони, селяни кидали роботу й бігли боронитися, переважно з косами й вилами. Селяни героїчно захищали своє село від місцевих більшовицьких груп, лише кадрова дивізія зламала опір селян і оволоділа селом. [[10 жовтня]]&nbsp;— [[13 жовтня]] [[1920]]&nbsp;р. закінчилась операція оточення Медвинської республіки. [[Медвин]] був підпалений, згоріло біля 600 хат, захоплений повстанський прапор. Вцілілі загони повстанців відступили до лісу.

 

 

Повстанські загони переформувалися і діяли невеликими силами біля [[Лисянка (смт)|Лисянки]], [[Стеблів|Стеблева]] та сусідніх з Медвином районах. Саме в цей час більшовики перекидали свої з'єднання на врангелівський фронт і біля Медвина (в урочищі Гударів Яр) був розбитий один з обозів [[Перша кінна армія|1 Кінної армії Будьонного]]. Вся провина впала на медвинців. Зранку [[13 жовтня]] [[1920]], перед [[Покрова Пресвятої Богородиці|Покровою]], зі Звенигородки приїхав до Медвина каральний загін. Більшовики оголосили збір села. Заїжджі відібрали до сотні молодих чоловіків від 18 до 30 років і завели їх до волості. Вмістилося десь із 80, хто менший&nbsp;— протиснувся через вікно, одного 14-річного відправили додому. Комісар заявив: «Ви&nbsp;— відоме бандитське село і маєте повернути все пограбоване з військового обозу». Якщо ж ні, то всім, мовляв, буде таке: вивів з натовпу чоловіка і з нагана стрілив йому в голову. Дав людям одну годину, щоб позносили продукти. Селяни полякалися, розбіглися. Колона заручників була виведена за село і [[Розстріл заручників під Медвином 1920|біля урочища Ковтунів лісок порубана]]. Кільком чоловікам вдалося врятуватися. Вночі місцеві жителі розібрали вбитих і поховали на сільських кладовищах. Всі ці події відбувались напередодні Покрови. <ref>http://www.umoloda.kiev.ua/number/1025/163/37020/</ref> <ref>Дубинець Іван. Горить Медвин. С. 24.</ref>