Шепетівська округа: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 12:
Шепетівська округа, до якої ввійшла територія [[Заславський повіт|Заславського]], [[Старокостянтинівський повіт|Старокостянтинівського]] й частини [[Новоград-Волинський повіт|Новоград-Волинського]] та [[Полонський повіт|Полонського повітів]], налічувала 14 [[район]]ів:
# [[Антонінський район|
# [[Базалійський район|
# [[Берездівський район|
# [[Ганнопільський район|
# [[Грицівський район|
# [[Ізяславський район|
# [[Красилівський район|
# [[Білогірський район (Хмельницька область)|
# [[Плужненський район|
# [[Полонський район|
# [[Славутський район|
# [[Старокостянтинівський район|
# [[Теофіпольський район|
# [[Шепетівський район|
За постановою ВУЦВК і Раднаркому УРСР від [[21 липня]] [[1924]] року Берездівський район Шепетівської округи був розформований.<ref>[Збірник узаконень УРСР. — 1924. — № 29. — С. 592.</ref> Проіснувала округа до [[13 червня]] [[1930]] року.
Рядок 37:
Шепетівська округа мала в складі наступні райони:
# [[Антонінський район|
# [[Берездівський район|
# [[Грицівський район|
# [[Ізяславський район|
# [[Білогірський район (Хмельницька область)|
# [[Плужненський район|
# [[Полонський район|
# [[Славутський район|
# [[Теофіпольський район|
# [[Шепетівський район|
Таким чином на території Вінницької області, що прилягала до кордону, на два роки було встановлено особливий напіввійськовий адміністративний поділ, який включав проміжну ланку — прикордонну округу.
Рядок 53:
== Література ==
* Матеріали до опису округ УСРР. Статистичні характеристики.
== Джерела ==
|