Мінеральні домішки викопного палива: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 2:
'''Мінеральні домішки викопного палива''' ({{lang-ru|минеральные примеси ископаемого топлива}}, {{lang-en|mineral impurities of fossil fuel}}; {{lang-de|Mineralzusätze m pl des fossilen (mineralischen) Brennstoffes}}) – негорючі компоненти у вигляді включень, вкраплень, прошарків, зростків та механічних домішок, які являють собою частку бокових порід (вмісних порід) і потребують видалення при збагаченні палива для підвищення його теплотворної здатності.
 
У вугіллі викопному мінеральні домішки ([[порода]]) представлені переважно силікатами (кремнезем, глинозем), сульфідами ([[пірит]], [[марказит]]), карбонатами ([[кальцит]], [[сидерит]]), сульфатами ([[гіпс]]), значно менше – оксидами металів, хлоридами, фосфатами, а також в незначних кількостях сполуками рідкісних та розсіяних елементів. У нафті з мінеральних домішок виділяють сірку.
 
Найбільше мінеральних домішок містять [[горючі сланці]].
 
За походженням М.д.в.п. поділяють на внутрішні, які утворилися з мінеральної речовини вихідних рослин, та зовнішні, які складаються з мінеральних частинок, занесених у [[торф]] і [[вугілля]]. Крім того, М.д.в.п. підрозділяють на теригенні мінеральні включення (уламковий матеріал – зерна кварцу[[кварц]]у, кальциту, включення апатиту тощо) і мінеральні новоутворення (з’являються в результаті хімічних взаємодій у середовищі вуглеутворення – сингенетичні, або утворюються вже у вугільному пласті по поверхнях тріщин – епігенетичні.
Склад мінеральних домішок вугілля вивчають фізичними методами – мікроскопічним, рентгеноскопічним і радіоізотопним аналізом та методом низькотемпературного озолення вугілля у кисневій плазмі при т-рі 100-150 °С.