Фаза Беррі: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Іванко1 (обговорення | внесок) стильові правлення |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Фа́за Бе́ррі''' або '''фаза Панчаратнама-Беррі''' - приріст фази коливань при адіабатичній циклічній зміні параметрів коливної системи, можлива у випадку, коли стан системи огинає замкнений контур в просторі параметрів.
Це явище вперше було виявлене в 1956<ref>S. Pancharatnam, Proceedings of Indian Acadamic of Science, 44, A, 247 (1956).</ref> та знову відкрито в 1984<ref>M. V. Berry, Proceedings of the Royal Society of London, A, 392, 45 (1984).</ref>.
Фаза Беррі може спостерігатися в [[Ефект Аронова — Бома|ефекті Аронова — Бома]] та при [[конічний переріз|конічному перерізі]] [[еквіпотенціальна поверхня|еквіпотенціальних поверхонь]]. У випадку ефекту Аронова-Бома адіабатичним параметром є [[магнітне поле]] в [[соленоїд]]і, а циклічність означає, що вимірювана величина відповідає замкнутій траєкторії і розраховується звичайним чином, використовуючи інтерференцію. У випадку конічного перерізу, адіабатичні параметри — молекулярні координати. Крім квантової механіки, геометрична фаза виникає також в інших хвильових системах, таких як класична оптика. За емпиричне правило можна взяти, що фаза Беррі виникає кожного разу, коли є два параметри, які впливають на хвилю, біля особливості або свого роду «дірки» в топології.
| |||