Микільська Борщагівка: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Микільська Борщагівка''' — історична місцевість в західній частині міста [[Київ|Києва]]. Відомо що, великий литовський князь Олександр у 1497 р. дав грамоту київському Микільському монастиреві.
За часів Київської Русі на південний захід від стольного граду на березі літописної Желані розташовувалося селище Добрий Дуб. Очевидно, в середині XIII століття його знищили монгольські полчища. Татарські нашестя й спустошення Києва та околиць 1416-го і 1482-го років стерли ще й назву річки Желані, яка відтоді залишилася тільки в найменуванні сусіднього поселення. Натомість сам потічок 1497-го стає відомим уже як Борщівка, обабіч якого розкинулися бортні та орні угіддя. Одна з таких “порожніх нив” у північно-східній та східній частинах звалася Огроновщиною, бо належала якомусь Огроновичу. З історичних джерел відомо, що він не залишив по собі нащадків і, певно, загинув під час ординського погрому. Отож великий князь литовський Олександр у своїй грамоті до київського воєводи Дмитра Путятича наказав надати ті простори ченцям Микільсько-Пустинного монастиря, і саме на них (у районі сучасної вулиці Жолудєва та проспекту Корольова) потім з’явилася Микільська Борщагівка.
 
== Історія ==
Дивіться також [[Борщагівка (Київ)]]
Відомо що, великий литовський князь Олександр у 1497 р. дав грамоту київському Микільському монастиреві.
За часів Київської Русі на південний захід від стольного граду на березі літописної Желані розташовувалося селище Добрий Дуб. Очевидно, в середині XIII століття його знищили монгольські полчища. Татарські нашестя й спустошення Києва та околиць 1416-го і 1482-го років стерли ще й назву річки Желані, яка відтоді залишилася тільки в найменуванні сусіднього поселення. Натомість сам потічок 1497-го стає відомим уже як Борщівка, обабіч якого розкинулися бортні та орні угіддя. Одна з таких “порожніх нив” у північно-східній та східній частинах звалася Огроновщиною, бо належала якомусь Огроновичу. З історичних джерел відомо, що він не залишив по собі нащадків і, певно, загинув під час ординського погрому. Отож великий князь литовський Олександр у своїй грамоті до київського воєводи Дмитра Путятича наказав надати ті простори ченцям Микільсько-Пустинного монастиря, і саме на них (у районі сучасноїсучасних вулицівулиць Жолудєва, [[Вулиця Симиренка (Київ)|Симиренка]] та [[Проспект Академіка Корольова (Київ)|проспекту Корольова)]] потім з’явиласяз’явилося село Микільська Борщагівка.
 
На луках поряд з Микільською Борщагівкою в 1967—1988 роках збудовано житловий масив [[Микільська Борщагівка (житловий масив)|Микільська Борщагівка]].
 
Безпосередньо на місці села Микільська Борщагівка на початку 80-х років ХХ ст. збудовано житловий масив [[Південна Борщагівка]].
 
== Дивіться також ==
Дивіться також [[Борщагівка (Київ)]]
 
== Координати ==