Відмінності між версіями «Шинкарук Володимир Іларіонович»

оформлення
м
(оформлення)
{{otherpersonsothernames|Шинкарук}}
 
'''Володи́мир Іларіо́нович Шинкару́к''' (* [[22 квітня]] [[1928]], [[Гайворон (Володарський район)|Гайворон]], [[Київська область]], [[УРСР]]  — †[[29 листопада]] [[2001]]) — [[філософ]]-марксист, [[професор]], дійсний член АН УРСР (з 1978), родом з с. Гайворон на Київщині. Закінчив [[Київський університет]], в якому з 1965 був професором, згодом деканом філос. фак., з 1968 — директор [[Інститут філософії НАН України|Інституту Філософії АН УРСР]], гол. ред. журн. «[[Філософська думка]]» (з 1969), віцепрезидент Філософського товариства СССР та гол. його Укр. відділу.
 
== Біографічні відомості ==
За свою роботу з філософії Геґеля в 1964 році отримав Золоту медаль Гегелевського Товариства (Париж).
 
Володимир Іларіонович Шинкарук народився в селі [[Гайворон (Володарський район)|Гайворон]] на [[Київська область|Київщині]]. Закінчив [[Київський університет]], в якому з 1965 був професором, згодом деканом філософського факультету. 1968 року став директором [[Інститут філософії НАН України|Інституту Філософії АН УРСР]], головним редактором журналу «[[Філософська думка]]» (з 1969), віце-президент Філософського товариства СРСР та голова його українського відділу.
Під час панування комуністичного режиму постійно піддавався нападкам з боку партійно-номенклатурної бюрократії, звинувачувася у ревізіонізмі. Не зважаючи на це, продовжував гуманістичні традиції українського типу філософствування, створивши '''Київську школу філософії''', в центрі якої стояла проблема «людина&nbsp;— світ», і де в філософському творчому пошуку замість спустошеної марксистської «людини народної маси» поставала особистість з її переживаннями, вірою, тривогами, любов'ю та надіями. Хоча частина робіт з цієї тематики вийшла ще за часів радянського ладу (Див. прим.<ref>'''Шинкарук В. И.''' Философия и мировоззрение // Человек и мир человека. Категории «человек» и «мир» в системе научного мировоззрения. [Владимир Илларионович Шинкарук, Вадим Петрович Иванов, Иван Николаевич Молчанов и др.]. / Ред. кол.: В.&nbsp;И.&nbsp;Шинкарук [отв. ред.]. / АН УССР. Ин-т филосфии.&nbsp;— Библиог.: сс. 332—336.&nbsp;— Предм. указ. сс. 338—340.&nbsp;— К.: Наук. Думка.&nbsp;— 1977.&nbsp;— 342 с.&nbsp;— СС. 7-26;</ref><ref>'''Шинкарук В. И.''' Категориальная структура научного мировоззрения/ Володимир Іларіонович Шинкарук. // Мировоззренческое содержание категорий и законов материалистической диалектики. [Владимир Илларионович Шинкрук, Борис Сергеевич Укринцев, Жабойхан Мубаракович Абдильдин и др.]. / Отв. ред-ры В.&nbsp;И.&nbsp;Шинкарук, А.&nbsp;И.&nbsp;Яценко. / АН УССР. Ин-т философии. Укр. отд. Филос. общ-ва СССР.&nbsp;— К.: Наук. думка, 1981.&nbsp;— 368 с.&nbsp;— СС. 11-25;</ref><ref>'''Шинкарук В. И., Яценко А. И.''' Гуманизм диалектико-материалистического мировоззрения / Владимир Илларионович Шинкрук, Александр Иванович Яценко.&nbsp;— К.: Политиздат Украини, 1984.&nbsp;— Библиог.: сс. 249—254.&nbsp;— 256 с.)</ref>), особливо яскраво ці його провідні ідеї почали втілюватися в конкретні теоретичні наробки наприкінці 1990-х&nbsp;— початку 2000-х років (Див. <ref>Шинкарук В. Методологічні засади філософських вчень про людину / Володимир Іларіонович Шинкарук. // Філософська антропологія: екзистенціальні проблеми.&nbsp;— К., 2000.&nbsp;— СС. 8—48.</ref>).
 
За свою роботу з філософії [[Гегель|Геґеля в]] 1964 роціроку отримав Золоту медаль Гегелевського Товариства ([[Париж]]).
== Праці ==
 
== Філософські погляди ==
Праці з питань марксистської логіки, сов. гуманізму, аналізи сучасного суспільного розвитку в дусі марксо-ленінізму та з історії філософії.
 
Під час панування комуністичного режиму постійно піддавався нападкам з боку партійно-номенклатурної бюрократії, звинувачувався у [[ревізіонізм]]і. Не зважаючи на це, продовжував гуманістичні традиції українського типу філософствування, створивши ''Київську школу філософії'', в центрі якої стояла проблема «людина&nbsp;— світ», і де в філософському творчому пошуку замість спустошеної [[марксизм|марксистської]] «людини народної маси» поставала [[особистість]] з її переживаннями, вірою, тривогами, любов'ю та надіями.
 
Під час панування комуністичного режиму постійно піддавався нападкам з боку партійно-номенклатурної бюрократії, звинувачувася у ревізіонізмі. Не зважаючи на це, продовжував гуманістичні традиції українського типу філософствування, створивши '''Київську школу філософії''', в центрі якої стояла проблема «людина&nbsp;— світ», і де в філософському творчому пошуку замість спустошеної марксистської «людини народної маси» поставала особистість з її переживаннями, вірою, тривогами, любов'ю та надіями. Хоча частина робіт з цієї тематики вийшла ще за часів радянського ладу (Див. прим.<ref>'''Шинкарук В. И.''' Философия и мировоззрение // Человек и мир человека. Категории «человек» и «мир» в системе научного мировоззрения. [Владимир Илларионович Шинкарук, Вадим Петрович Иванов, Иван Николаевич Молчанов и др.]. / Ред. кол.: В.&nbsp;И.&nbsp;Шинкарук [отв. ред.]. / АН УССР. Ин-т филосфии.&nbsp;— Библиог.: сс. 332—336.&nbsp;— Предм. указ. сс. 338—340.&nbsp;— К.: Наук. Думка.&nbsp;— 1977.&nbsp;— 342 с.&nbsp;— СС. 7-26;</ref><ref>'''Шинкарук В. И.''' Категориальная структура научного мировоззрения/ Володимир Іларіонович Шинкарук. // Мировоззренческое содержание категорий и законов материалистической диалектики. [Владимир Илларионович Шинкрук, Борис Сергеевич Укринцев, Жабойхан Мубаракович Абдильдин и др.]. / Отв. ред-ры В.&nbsp;И.&nbsp;Шинкарук, А.&nbsp;И.&nbsp;Яценко. / АН УССР. Ин-т философии. Укр. отд. Филос. общ-ва СССР.&nbsp;— К.: Наук. думка, 1981.&nbsp;— 368 с.&nbsp;— СС. 11-25;</ref><ref>'''Шинкарук В. И., Яценко А. И.''' Гуманизм диалектико-материалистического мировоззрения / Владимир Илларионович Шинкрук, Александр Иванович Яценко.&nbsp;— К.: Политиздат Украини, 1984.&nbsp;— Библиог.: сс. 249—254.&nbsp;— 256 с.)</ref>), особливо яскраво ці його провідні ідеї почали втілюватися в конкретні теоретичні наробки наприкінці 1990-х&nbsp;— на початку 2000-х років (Див. <ref>Шинкарук В. Методологічні засади філософських вчень про людину / Володимир Іларіонович Шинкарук. // Філософська антропологія: екзистенціальні проблеми.&nbsp;— К., 2000.&nbsp;— СС. 8—48.</ref>).
 
== Основні праці ==
 
ПраціСеред основних праць Володимира Шинкарука праці з питань марксистської логіки, сов. гуманізму[[гуманізм]]у, аналізианалізу сучасного суспільного розвитку в дусі марксо[[марксизм-ленінізм|марксизму-ленінізму]] та з [[історія філософії|історії філософії.]]:
 
* «Предмет та завдання історії філософії як науки» (1957)
* «Логика, диалектика и теория познания Гегеля» (1964)
* «Единство диалектики, логики и теории познания» (1977) та ін.
* [[Філософський словник]] /За ред. В. &nbsp;І. &nbsp;Шинкарука. &nbsp;— 2. вид. І доп. &nbsp;— К.: Голов. ред. УРЕ, 1986. &nbsp;— 800 с.
 
=== Примітки ===
{{Reflistreflist}}
 
=== Література ===
 
=== Література ===
* {{ЕУ}}
== Посилання ==
* [http://www.nbuv.gov.ua/portal/All/herald/2002-02/18.htm Про В.І.Шинкарука]
* [http://umk.edu.ua/node/49 „Шинкаруківські читання” - 2010 ]
 
== Посилання ==
{{Bio-stub}}
* [http://www.nbuv.gov.ua/portal/All/herald/2002-02/18.htm Про В.І. Шинкарука, Вісник N2 2002]
* [http://umk.edu.ua/node/49 «Шинкаруківські читання» — 2010, Університет сучасних знань]
 
[[Категорія:Персоналії Ши]]
[[Категорія:Українські науковціфілософи]]
[[Категорія:Історики філософії]]
[[Категорія:Академіки НАНУ]]
[[Категорія:Випускники Київського університету]]
61 016

редагувань