Бахмацьке благочиння Української православної церкви (Московського патріархату): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 17:
Кількість священиків - понад 20. Приходи Бахмацького благочиння зайняті переважно вихідцями з Тернопільської області, які й починали відродження церковного життя краю після 1991 року. Найстаріший за хиротонією - благочинний прот. Миколай (Кибалюк), який є настоятелем храму св. Георгія у м. Бахмач. Священство має переважно проукраїнську культурну орієнтацію, у храмах проповідує по-українськи (за винятком кількох парафій). Подекуди впроваджено особливі, волинські традиції шанування Почаївської ікони Божої Матері.
Більшість священиків, з огляду на тяжкий економічний стан місцевих сіл, окормлює по два приходи. Наприклад, о. Віталій (Темчур) є одночасно настоятелем храмів у селі Гайворон та Голінка, священик села [[Тиниця]] також є настоятелем церкви св. Феодосія у Халимоновому, так само у селах [[Красилівка]] та [[Піски]], [[Городище]] і [[Пальчики]], а священик із смт. [[Дмитрівка (смт)|Дмитрівка]] окормлює додатково два села - [[Щуча Гребля|Щучу Греблю]] та [[Кропивне (Бахмацький район)|Кропивне]].
== Склад приходів ==
| |||