Роліт: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 42:
Понад півсторіччя адресу Роліту сприймали як синонім [[українська література| української літератури]]. У його стінах були написані [[Пісня про рушник|«Пісня про рушник»]] А. Малишка, роман [[Собор (роман)|«Собор»]] О. Гончара, український переклад [[Витязь у тигровій шкурі|«Витязя в тигровій шкурі»]] [[Шота Руставелі|Ш. Руставелі]], що його здійснив М. Бажан, тощо. Письменники зустрічалися, ходили один до одного в гості, дружили родинами, читали один одному власні твори. У Роліт надходили листи, які писали улюбленим поетам та прозаїкам читачі зі словами подяки чи підтримки. Сюди приходили журналісти брати в письменників інтерв'ю, й літератори-початківці, прагнучи, щоб сивочолі метри благословили їхні перші кроки в красному письменстві. За багато років навколо будинку склалася особлива атмосфера, своєрідна літературна аура.
 
Наче велике дзеркало, Роліт відбив усі печалі й трагедії української літератури ХХ ст. Тут мешкали не тільки письменники, обласкані й нагороджені радянською владою, а й ті, за ким пильно стежив [[Народний комісаріат внутрішніх справ|НКВДНКВС]]-[[Комітет державної безпеки|КГБКДБ]]. Будинок пережив три хвилі [[Сталінські репресії|сталінських репресій]]. Звідси йшли у в'язниці, в [[ГУЛАГ|концтабори]], на смерть від чекістської кулі, на фронт і в евакуацію. Сюди приходили укази про нагородження орденами, а за ними — постанови [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦК]] про «ідейні помилки» в літературі.
 
Багато хто із славетних мешканців Роліту переїхали в нього з іншого письменницького кооперативу —