Прокл Діадох: відмінності між версіями

Видатним теоретичним твором Прокла є «Богословське елементарне вчення». Твір складається з 211 тез, які викладають усю систему неоплатонізму: вчення про Єдине, про Розум, про Душу і про Космос. В праці «Про теологію Платона» розум розглядається як об'єкт мислення і як його суб'єкт. Метод коментування [[Платон | Платона]] у Прокла є подальшим розвитком методаметоду [[Ямвліх | Ямвліха]]. Проклу належить діалектична ідея тріадичності ([[тріада]]). В основі цього методаметоду лежить вчення про те, що самий розвиток предмета тріадичен. По тріадам розвивається у Прокла все в світі богів і і світі живих істот, в космосі, в сфері філософії. У тріаде Прокл виділяє три моменти: 1) — перебування у собі(причина, неподільна єдність, потенція); 2) — вихід за свої межі (початок ділимости, енергія); 3) — повертання із іного буття назад до себе, у неподільне єдинство. Тріадичному розділу піддається і Розум по різним ступеням:1) Розум уявний (перебування у собі, буття); 2) Розум мислячий , Розум у звичайному сенсі; 3) повернення до себе, тожество буття і мислення. Тріадичний принцип зберігається у Прокла також і для 3-го момента тріади, для світа Души, обіймає души божественні, демонічні та людські. Виходячи з думки Платона про те, що єдине розкривається у множині, а остання прагне до єдиного, Прокл визнавав три ступеня розвитку усього існуючого: перебування, прямування вперед, повернення назад. Розвиток відбувається не шляхом перетворювання або поділу, а внаслідок повноти сил, завдяки чому одне створює інше, при цьому само не змінюється.