Експорт: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.6.5) (робот додав: ar:تصدير |
Іванко1 (обговорення | внесок) правопис, оформлення |
||
Рядок 1:
[[Файл:Exports by country map.PNG|thumb|300px|Обсяг експорту за країнами]]
'''Експорт'''
Непрямий експорт
== Загальний опис ==
Рядок 12:
Вартість '''експорту''' разом із вартістю [[імпорт]]у формує зовнішньоторгівельний оборот.
Однією з форм стимулювання експортних галузей є експортні субсидії. Експортна субсидія
== Експорт товарів ==
Експорт [[товар]]ів означає продаж товарів іноземним суб'єктам господарської діяльності, включаючи [[реекспорт]] товарів, крім передачі майна суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності іноземному суб'
== Експортна політика України ==
Український експорт становить понад 50 відсотків валового національного продукту України.
На сьогодні основними експортними галузями економіки є металургійна промисловість (металопродукція), сільське господарство (зерно), машинобудівна та хімічна промисловості, частка яких становить понад 80 відсотків українського експорту. Особливістю сучасного розвитку вітчизняних експортоорієнтованих галузей є
Зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг у 1996 році становив 37,9
Зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг у 2004 році досяг рівня 69
Важливим моментом розвитку експорту стало набуття Україною у травні 2008 року повноправного членства в СОТ, що надало можливість стати рівноправним партнером на світових товарних ринках. У результаті було скасовано окремі обмеження та лібералізовано умови доступу на зовнішні ринки для цілого ряду українських товарів базових експортних галузей.
Зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг у 2009 році становив 99,8
Сучасний стан зовнішньої торгівлі зумовлений впливом таких економічних факторів:
* суттєве зростання цін на імпортовані енергоносії (з 50 доларів США за 1 тис. куб.м у 2004 році до 210 доларів США у 2009 році);
* скорочення світового попиту на українську продукцію та обвальне падіння цін на сировинних ринках внаслідок розгортання світової фінансово-економічної кризи;
* падіння промислового виробництва та скорочення будівельних робіт, що вплинуло на зниження потреби вітчизняних підприємств у сировині, матеріалах та напівфабрикатах;
* падіння інвестиційної активності, що позначилось на зниженні потреби вітчизняних товаровиробників в імпорті машин та устаткування, а також інших інвестиційних товарів;
Рядок 48:
== Джерела ==
* Циганкова Т. М., Петрашко Л. П., Кальченко
* Киреев А. Международная экономика: движение товаров и факторов производства.
== Дивись також ==
|