Експорт: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.6.5) (робот додав: ar:تصدير
правопис, оформлення
Рядок 1:
[[Файл:Exports by country map.PNG|thumb|300px|Обсяг експорту за країнами]]
'''Експорт'''  — вивіз із [[мито|митної]] території [[країна|країни]] за [[Державний кордон|кордон]] [[товар]]ів і [[послуги|послуг]] без зобов'язання їхнього зворотнього повернення. Факт '''експорту''' фіксується в момент перетину [[товар]]ом [[мито|митного]] [[Державний кордон|кордону]], надання послуг та ін. До експорту відносяться також вивіз товарів для переробки їх в іншій країні, перевезення товарів [[транзит]]ом через іншу країну, вивіз привезених з іншої країни товарів для продажу їх ву третій країні ([[реекспорт]]) і ін.
 
Непрямий експорт  — експорт за участю посередників.
 
== Загальний опис ==
Рядок 12:
Вартість '''експорту''' разом із вартістю [[імпорт]]у формує зовнішньоторгівельний оборот.
 
Однією з форм стимулювання експортних галузей є експортні субсидії. Експортна субсидія&nbsp;— сума грошових коштів, що виплачується державою підприємству або індивіду, який експортує товар. За своїм змістом експортна субсидія є пільгою фінансового характеру. Внаслідок таких субсидій експортери отримують можливість продавати товар на зовнішньому ринку за нижчою ціною, ніж на внутрішньому. Угоди міжнародної торгівлі забороняють використання експортних субсидій за виключенням субсидування продукції сільського господарства. <ref name="lukyanenko">[http://lukyanenko.at.ua/load/1 Див. докладніше: Експортні субсидії в аграрному секторі]</ref>
 
== Експорт товарів ==
Експорт [[товар]]ів означає продаж товарів іноземним суб'єктам господарської діяльності, включаючи [[реекспорт]] товарів, крім передачі майна суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності іноземному суб'єктуєктові господарської діяльності за кордоном як натуральної частки участі у формуванні статутного капіталу при спільній господарській діяльності. При цьому термін реекспорту (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності та вивезення за межі країни товарів, раніше імпортованих на територію країни.
 
== Експортна політика України ==
Український експорт становить понад 50 відсотків валового національного продукту України.
 
На сьогодні основними експортними галузями економіки є металургійна промисловість (металопродукція), сільське господарство (зерно), машинобудівна та хімічна промисловості, частка яких становить понад 80 відсотків українського експорту. Особливістю сучасного розвитку вітчизняних експортоорієнтованих галузей є їхїхній сировинний характер та високий рівень залежності від кон’юнктурнихкон'юнктурних коливань на світових ринках.
 
Зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг у 1996 році становив 37,9 &nbsp;млрд. доларів США. Сальдо зовнішньої торгівлі товарами та послугами склалось позитивним в сумі 249,2 &nbsp;млн. доларів США.
 
Зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг у 2004 році досяг рівня 69 &nbsp;млрд. доларів США при позитивному сальдо торгівлі товарами та послугами у 6,9 &nbsp;млрд. доларів США, що є рекордним показником за всі часи незалежності України.
 
Важливим моментом розвитку експорту стало набуття Україною у травні 2008 року повноправного членства в СОТ, що надало можливість стати рівноправним партнером на світових товарних ринках. У результаті було скасовано окремі обмеження та лібералізовано умови доступу на зовнішні ринки для цілого ряду українських товарів базових експортних галузей.
 
Зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг у 2009 році становив 99,8 &nbsp;млрд. доларів США. Сальдо торгівлі товарами та послугами у 2009 році склалося від’ємнимвід'ємним в сумі 1,4 &nbsp;млрд. доларів США.
 
Сучасний стан зовнішньої торгівлі зумовлений впливом таких економічних факторів:
* суттєве зростання цін на імпортовані енергоносії (з 50 доларів США за 1 тис. куб.м у 2004 році до 210 доларів США у 2009 році);
* скорочення світового попиту на українську продукцію та обвальне падіння цін на сировинних ринках внаслідок розгортання світової фінансово-економічної кризи;
* падіння промислового виробництва та скорочення будівельних робіт, що вплинуло на зниження потреби вітчизняних підприємств у сировині, матеріалах та напівфабрикатах;
* падіння інвестиційної активності, що позначилось на зниженні потреби вітчизняних товаровиробників в імпорті машин та устаткування, а також інших інвестиційних товарів;
Рядок 48:
 
== Джерела ==
* Циганкова Т. М., Петрашко Л. П., Кальченко &nbsp;Т.&nbsp;В. Міжнародна торгівля . &nbsp;— К., 2001.
* Киреев А. Международная экономика: движение товаров и факторов производства.&nbsp;— М.: Международные отношения, 1997, с. 77-280.
 
== Дивись також ==