Двопалатний парламент: відмінності між версіями

Палати парламенту розрізняються за складом, порядком формування, повноваженнями. Як правило, одна з палат є верхньою, інша — нижньою. Це означає, що [[закон]]и спочатку приймаються нижньою палатою, а потім надходять на ухвалення верхньою. Верхня палата зазвичай не має права вносити в закон зміни, її задача — прийняти аба відхилити його. На практиці це призводить до того, що політично більш важливоюважливішою є нижня палата, оскільки в ній відбувається основне обговорення кожного законопроекту. Крім того, зазвичай саме перед нижньою палатою звітує [[уряд]] країни. В той же час якщо у [[президент]]а або голови уряду є право розпустити парламент, воно, як правило, розповсюждується лише на нижню палату.

* необхідності забезпечити як пропорційне представництво всього населення країни, так і рівне представництво окремих територій незалежно від їхїхнього розміру. Так, в [[федерація|федеративних]] державах верхня палата зазвичай представляє регіони і складається з рівної кількості депутатів від кожного суб'єктуєкта федерації;

* забезпеченні більшого консерватизму в прийнятті законодавчих рішень. Як правило, верхня палата формується меньш демократичним шляхом, ніж нижня: для її членів встановлюєтсявстановлюється більш високийвищий віковий ценз, вона може обиратися не напряму населенням, а, наприклад, регіональними органами влади, також, вона може складатися з осіб, які не обираються зовсім. В результаті верхня палата більш схильнасхильніша займати позиції, близькі уряду країни, або спрямовані на недопущення різких змін.

* {{GBR}}  — [[Парламент Великої Британії]].

* {{IND}}  — [[Парламент Індії]].

* {{RUS}}  — [[Державна дума Російської Федерації]].

* {{USA}}  — [[Конгрес США]].

* {{FRA}}  — [[Національна асамблея Франції]].

* {{JPN}}  — [[Парламент Японії]].