Теорія розбитих вікон: відмінності між версіями

Соціологи Гронінгенського університету (Нідерланди) провели шість експериментів з перевірки істинності теорії розбитих вікон. <ref>[http://www.sciencemag.org/cgi/content/abstract/322/5908/1681 The Spreading of Disorder — Keizer et al. 322 (5908): 1681 — Science<!-- Заголовок добавлен ботом -->]</ref>

 

Перший експеримент проводили на вулиці, де багато магазинів, біля стіни будинку, де гронінгенци, приїжджаючи за покупками, паркують свої велосипеди. У цієї стіни стояв яскравий, що кидається в очі знак, що забороняє малювати на стінах. Спочатку стіна була чистою. Експериментатори повісили на кермо кожного велосипеда (всього велосипедів було 77) папірець зі словами «Бажаємо всім щасливих свят!» І логотипом неіснуючого магазину спортивних товарів. Сховавшись в затишному куточку, дослідники стали спостерігати за діями велосипедистів. На вулиці не було урн, тому людина могла або кинути папірець на землю, або повісити на інший велосипед, або взяти з собою, щоб викинути пізніше. Перші два варіанти розглядалися як порушення прийнятих норм, третій - як їх дотримання.