Лексичне значення: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
NickK (обговорення | внесок) м Відкинути всі редагування до зробленого Kamelot |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Лексичне значення''' — історично закріплена в [[Свідомість|свідомості]] [[людина|людей]] співвіднесеність [[слово|слова]] з певним [[Явище|явищем]] [[Дійсність|дійсності]], зв'язок певного звучання з певним поняттям, волевиявленням.
Лексичне значення — історично закріплена в свідомості людей співвіднесеність слова з певним явищем дійсності, зв'язок певного звучання з певним поняттям, волевиявленням.
Це зв'язок певного звучання з певним поняттям , почуттям воявиявленням…
Лексичне значення є продуктом мисленнєвої діяльності людини. Ядром лексичного значення є концептуальне значення ( мисленнєве відображення певного явища дійсності,поняття) Наприклад, слово «обличчя»- передня частина голови людини. Також існує конотативне значення, тобто, емоційні, експресивні, стилістичні «додатки» до основного значення! Наприклад, слова морда, пика, фізіономія .
Говорячи про значення слова, необхідно мати на увазі, що слово заголом вступає в три типи відношень: предметний( слово- предмет), поняттєвий(слово-поняття), лінгвальний (слово-слово)
Відношення слово-предмет : існує в двох різновидах: загальна віднесеність і конкретна віднесеність. Загальна предметна віднесеність – віднесеність концептуального значення до цілого класу денотатів. Наприкла, слово кінь позначаю будь якого коня. Конкретна предметна віднесеність – віднесеність концептуального значення до певного, одиничного денотата. Власні імена мають тільки конкретну предметну віднесеність ( Черкаси, Карпати).Загальні назви у мові мають тільки загальну віднесеність, а в мовленні – як загальну так і конкретну.
Віднесеність слова до предмета називають денотативним значенням.
Відношення слово-поняття. Поняття – результат узагальнення і виділення предметів, явищ якогось класу за певними спільними і в сукупності специфічними для них ознаками .( стіл – будь якої форми). Віднесеність слова до поняття називають сигніфікативним значенням . необхідно розрізняти побутові й наукові поняття. Відмінність між побутовими й науковими поняттями фіксують тлумачні й енциклопедичні словники. В тлумачному вода – прозора рідина , що утворює струмки…,в енциклопедичному – оксид водню, н2о найпростіша речовина..
Терміни слово і поняття не збігаються: по-перше слово може позначати декілька понять; по-друге, одне поняття може виражатися декількома словами; по-третє , поняття може виражатися сполученням слів. Значення слова є ширшим від поняття. Поняття ж є глибшим від значення.
Відношення слово-слово. Значення слова існує не само по собі, а в певному відношенні зі значеннями інших слів. Близькі і протилежні за значенням слова уточнюють семантику слова, визначають для нього певні семантичні межі. Значення слів, таким чином, є системно зумовленими.Пор: сир – укр., сыр, творог –рус,. Співвідношення слова з іншими словами в лексичній системі визначається його структурне значення.
{{nosources}}
| |||