Донбас (журнал): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 21:
го, що українське.
І цей сподіваний наступ почався з того, що одного дня ДПУ
закрило полотнищами машини, на яких друкувався "
душ, у тому числі Баглюка і мене. А решту письменників узяли
під догляд. Звичайно, хто мав можливість, то повтікали.
І в такий спосіб, позбувшися українців, купка росіян-
"Литературный Донбасс", і видають вони його до цього часу. За
чудо можна вважати, що змогли пережити те лихоліття і згодом
працювати в літературі Кость Герасименко, М. Упеник, М. Рудь,
М. Ткач, а, може, й ще хтось із донбасівців.}}
==В нові часи:1990-2000-і роки==
Випущений спеціальний номер, присвячений долі і творчості репресованих письмеників-земляків, серед яких [[Василь Стус]], [[Микола Руденко]], [[Іван Дзюба]], [[Василь Захарченко]], [[Василь Голобородько]], [[Іван Світличний]], [[Олекса Тихий]] та ін. Побачили світ також спецвипуски, присвячені літературному краєзнавству, етнографії краю «Дума і пісня» і «Таємниця духовного скарбу» письменника, кандидата педагогічних наук Вадима Оліфіренка.
| |||