Пригара Марія Аркадіївна: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 1:
Марія Аркадіївна Пригара (* [[20 лютого]] [[1908]], [[Москва]] —
Народилася 20 лютого 1908 року в Москві у родині службовця. Пішла з життя 8 вересня 1983 року.
== Освіта ==
У 1931 році здобула вищу освіту в [[Київський інститут народної освіти|Київському ІНО]] (інституті народної освіти).
== Кар'єра ==
Працювала в газеті «Пролетарська правда», у видавництвах. Під час війни
== Творчість ==
Перші книжки для дітей вийшли 1929 року. Це «Весна на селі» та «Дитячий садок». Десятки книжок Марії Пригари виховували в кількох поколіннях українських дітей любов до батьківщини, її історії й природи. Це й пейзажні поезії «Ми любим сонце і весну», і «Місто чудес», і особливо такі історичні казки й повісті, як «Козак Голота» (1966), «Михайлик
Іншу грань ліричної героїні поетеси розкривають її збірки «дорослої» лірики: «Дорогою війни» (1944), «Напередодні» (1947), «Сестри» (1948), «
Плідно працювала Марія Пригара у царині художнього перекладу. Її перу належать українські переклади роману «Фараон» Б. Пруста, поеми М. Некрасова «Кому на Русі жити добре?», романів та повістей Ванди Василевської «Вогні на болотах», «Райдуга», «Просто любов». «Кімната на горищі», «Пісня над водами», романів В. Реймонта «Селяни», Елізи Ожешко «Хам», Єжи Путрамента «Роздоріжжя», як бачимо, переважно з польської, якою письменниця володіла досконало.
Рядок 27:
[[Категорія:Українські поетеси]]
[[Категорія:Лауреати літературної премії імені Лесі Українки]]
[[Категорія:Уродженці Москви]]
[[Категорія:Народились 20 лютого]]
[[Категорія:Народились 1908]]
[[Категорія:Померли 8 вересня]]
[[Категорія:Померли 1983]]
|