Коробчинський Олександр Леонідович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 1:
{{у роботі}}
'''Олександр Леонідович Коробчинський''' ({{н}} [[29 серпня]] [[1969]], [[Київ]]  — {{†}} [[5 січня]] [[2011]], [[Одеса]])  — український підприємець і політик. Президент ради промислово-будівельної групи «[[ІНТОБУД]]». Голова [[Партія промисловців і підприємців України|Партії промисловців і підприємців України]] (2009—2011).
 
== Життєпис ==
Вступив в Одеське морехідне училище морського флоту України, у якому вчився з 1984 по 1987, за фахом «експлуатація морського транспорту». У 2003 році закінчив Одеський національний університет їм. І.І. Мечникова, економіко-правовий факультет за фахом «правознавство». В 2005 році закінчив Одеську Державну Академію будівництва та архітектури, факультет «економіка підприємств». В 2006 році закінчив Національну Академію Державного керування при Президенті України, факультет «державне керування». В 2007 році закінчив Одеську Державну Академію будівництва та архітектури, факультет «промислово-цивільне будівництво».
 
Упродовж 1987 — 1991 рр. працював в автотранспортному підприємстві «Одесавторесурси» на посаді головного механіка.
2002 року обраний депутатом Одеської міської ради IV скликання, виборчий округ №49. 2006 року вибраний депутатом Одеської міської ради V скликання від опозиційного блоку «[[Не так!]]».
 
У 1991 — 1994 — генеральний директор малого підприємства «Ексодус».
Почав бізнес з торгівлі зерном, потім започаткував страхувальну компанію, а потім взявся за будівельну справу.
 
Від 1994 по 2003 працював на посаді головного спеціаліста щодо маркетингу і нових технологій работал на должности главного специалиста по маркетингу и новым технологиям в акціонерному товаристві закритого типу „Українсько-російсько-ірландська страхова компанія «ІНТО»“.
З 2003 року — президент ради промислово-будівельної групи «[[ІНТОБУД]]». З 2005 року — перший віце-президент Громадської організації роботодавців «Союз Одеських будівельників».
 
У 2003 році закінчив [[Одеський національний університет|Одеський національний університет їм. І. І. Мечникова]], економіко-правовий факультет за фахом «правознавство». 2005 року закінчив Одеську державну академію будівництва та архітектури, факультет «економіка підприємств». У 2006 році закінчив [[Національна академія державного керування при Президенті України|Національну академію державного керування при Президенті України]], факультет «державне керування». У 2007 році закінчив Одеську державну академію будівництва та архітектури, факультет «промислово-цивільне будівництво».
У політику прийшов з [[Партія зелених України|Партією зелених]], але вийшов з неї, коли партія почала підтримувати [[Віктор Ющенко|Віктора Ющенка]]. На президентських виборах підтримував [[Віктор Янукович|Віктора Януковича]].
 
2002 року обраний депутатом Одеської міської ради IV скликання, виборчий округ №49№ 49 (за деякими даними — № 149). 2006 року вибраний депутатом Одеської міської ради V скликання від опозиційного блоку «[[Не так!]]».
Наприкінці 2009 року очолив [[Партія промисловців і підприємців України|Партію промисловців і підприємців України]], замінивши на цій посаді [[Анатолій Кінах|Анатолія Кінаха]].
 
З 2003 року  — президент ради промислово-будівельної групи «[[ІНТОБУД]]». З 2005 року  — перший віце-президент Громадської організації роботодавців «Союз Одеських будівельників».
2010 року балотувався в мери Одеси, отримавши 8 631 голос (2,6%) — третє місце.
 
Потрапив до рейтингу 20 найвпливовіших чоловіків Одеси 2008.
 
У політику прийшов з [[Партія зелених України|Партією зелених]], але вийшов з неї, коли партія почала підтримувати [[Віктор Ющенко|Віктора Ющенка]]. На президентських виборах підтримував [[Віктор Янукович|Віктора Януковича]]. Згодом деякий час був у партії «[[Сильна Україна]]».
 
Наприкінці27 листопада 2009 року очоливобраний головою [[Партія промисловців і підприємців України|Партію промисловців і підприємців України]], замінивши на цій посаді [[Анатолій Кінах|Анатолія Кінаха]].
 
2010 року балотувався в мери Одеси, отримавши 8 631 голос (2,6%)  — третє місце.
 
Як президент Одеської обласної федерації [[паверліфтінг]]у, організував ряд республіканських і міжнародних спортивних змагань, виховав чемпіонів світу та Європи. Займається добродійною діяльністю. За будівництво храму Божої Матері «Всіх скорбних радосте», визнаний гідним високої церковної нагороди ордена Святого Рівноапостольного Великого Князя Володимира III ступеня.
 
ОдруженийДружина — Анжела. Батько чотирьох дітей: Каріна (1988 р. н.), Артур (1989 р. н.), Даниїл (1998 р. н.), Соня (2003 р. н.).
 
У середу 5 січня 2011 на Олександра Коробчинського здійснено замах &nbsp;— зловмисник зловмисник здійснив 4 постріли у Коробчинскього, коли той виходив з автомобіля біля свого будинку поблизу скверу Пале-Рояль. Дві кулі калібру 9 міліметрів потрапили в живіт. О. Коробчинському відразу було зроблено хірургічну операцію в одній з приватних клінік Одеси, однак від отриманих поранень він помер увечері 5 січня<ref>[http://www.unian.net/ukr/news/news-414815.html Чотирма пострілами убито голову Партії промисловців і підприємців (УНІАН, 05.01.2011)]</ref>. Правоохоронці припускають, що причиною вбивства були бізнесові інтереси.
 
== Примітки ==
Рядок 27 ⟶ 35:
 
== Посилання ==
* [http://www.korobchinskiy.com.ua/ Особиста веб-сторінка] {{ref-ru}}
* [http://www.odessa.ua/council/members/6623 Дані на офіційній сторінці м. Одеса]
* [http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/01/110106_korobchynsky_assassination_hk.shtml Застрелили голову Партії промисловців і підприємців (Бі-Бі-Сі, 6.01.2011)]
Рядок 32 ⟶ 41:
[[Категорія:Українські підприємці]]
[[Категорія:Політики України]]
[[Категорія:Випускники Одеського університету]]
[[Категорія:Персоналії:Одеса]]
[[Категорія:Народились 29 серпня]]