Львівська архієпархія УГКЦ: відмінності між версіями

Прийшла пора переписати, бо повний антиенциклопелизм.
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (перейменував «Львівська архієпархія» на «Львівська греко-католицька архієпархія»: була ще вірмено-католицька)
(Прийшла пора переписати, бо повний антиенциклопелизм.)
'''Львівська архієпархія''' — єпархія [[УГКЦ|Української греко-католицької церкви]] з центром у [[Львів|Львові]]. Утворена [[1677]] року як [[єпархія]] в результаті прийняття Галицької православної єпархії до [[беретсейська унія|беретсейської унії]]. 22 лютого [[1807]] підвищена до рангу арзхієпархії, a 26 вересня [[1808]] встановлена як столиця митрополії.
{{Переписати}}
 
В [[1885]] з її території була виділена [[Станіславівська єпархія]].
'''Львівська єпархія''' — складова частина Української греко-католицької церкви.
 
У [[1946]] році в результаті інсценованого радянською владою [[Львівський собор 1946|«Львівського собору»]] архієпархія була поставлена поза законом, а архієпископ [[Йосип Сліпий]] мав резиденцію у Римі.
Проща до Марійського духовного центру в с. [[Зарваниця]] (Тернопільська обл.), яка відбулася 12-13 липня 2008 року, у якій за підрахунками працівників МВС України взяли участь близько 110 тисяч прочан з України, Польщі, Білорусі та інших країн, стала осердям та вершиною візиту в Україну Кардинала Леонардо Сандрі, префекта Конгрегації для Східних Церков. Разом з достойним гостем учасниками Всеукраїнської прощі до чудотворної ікони Зарваницької Божої Матері були Блаженніший Любомир, Глава УГКЦ, владики, члени Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства, єпископи Римо-Католицької Церкви в Україні, численні священики, представники державної влади, депутати різних рівнів, молодь, старші, діти. Проща відбулася у рамках Року християнського покликання та з нагоди святкування 1020-ліття Хрещення Київської Русі.
 
[[1991]] року із здобуттям Україною незалежності діяльність архієпархії була відновлена. Протягом [[1993]]- [[2000]] років територія архієпархії зменшилась через утворення нових єпархій: в [[1993]] Самбірсько-Дрогобицької, Тернопільскої i Зборівської; в [[1995]] Києво-Вишгородського екзархату, в 2000 Сокальської та Стрийської єпархій.
Після відвідин Львівської духовної семінарії, Його Еміненція Кардинал Леонардо Сандрі, Префект Конгрегації для Східних Церков відвідав Український Католицький Університет. До УКУ із гостем прибули: Блаженніший Любомир, Владика Ігор (Возьняк), Владика Ярослав (Приріз), Владика Гліб (Лончина) та Архиєпископ Іван Юркович. На зустрічі були присутні: ректорат, викладачі, працівники, студенти.
 
Кафедральним собором архієпархії є [[Собор святого Юра]] у Львові.
На конференції, яка відбулася у рамках відвідин слово мали: о. [[Борис Гудзяк]], ректор УКУ; с. Луїза Цюпа, голова Катехитичної комісії; Мирослава Рап, науковий співробітник Інституту релігії та суспільства; о. Іван Дацько, президент Інституту екуменічних студій; п. Антуан Аржаковський, директор Інституту екуменічних студій; проф. Марія Зубрицька, проректор Львівського національного університету імені Івана Франка; Юрій Підлісний, директор Інституту родини та подружнього життя; сестра Лукія, голова спільноти «Ляршу» в Україні.
Львівський осередок «Пласту — Національної скаутської організації України» розпочав своє таборове літо. Під час літнього пластового таборування планується проведення понад тридцяти таборів, участь у яких візьмуть близько 1000 осіб. Повідомили «Гал-info» у прес-службі «Пласту».
 
==Посилання==
Літні табори львівського осередку «Пласту» пройдуть у липні на території Львівської та Івано-Франківської областей — переважно у Карпатах та передгір'ї. Буде проведено 28 юнацьких та 3 новацькі табори (для дітей від 6 до 11 років). Цього року їх кількість є найбільшою в історії Пласту у Львові. Участь у таборах візьмуть львівські пластуни й пластунки віком від 6 до 18 років. В середньому, на кожному пластовому таборі перебуватиме 25-30 осіб.
*[http://www.ugcc.lviv.ua/ офіційний сайт]
 
Організацією таборів займаються старші пластуни, котрі розпочинають планування таборів навесні і беруть відповідальність на себе аж до самого їх проведення влітку. Вони на волонтерських засадах працюють на таборах виховниками, інструкторами. Загалом до організації літніх таборів було залучено понад 100 осіб.
 
Літнє таборування є важливою та невід'ємною частиною пластової виховної програми. На пластових таборах діти закріплюють здобуті протягом року знання і навики, беручи участь у різноманітних змагах та теренових іграх, здобувають практичні вміння із самозарадності та життя у природі, вчаться бути самостійними, фізично загартовуються та оздоровлюються.
 
{{Територіальна структура УГКЦ}}
103 398

редагувань