Ном (Стародавній Єгипет): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
FoxBot (обговорення | внесок)
м робот змінив: en:Nome (Egypt)
Немає опису редагування
Рядок 13:
Географія номів залишалась практично незмінною протягом всієї історії Стародавнього Єгипту. Усього номів було 42: 20 у Нижньому Єгипті і 22 у Верхньому. Тільки під час правління [[Птолемеї|Птолемеїв]], декотрі номи були перейменовані, як от Крокоділополійський ном був перейменований Птолемеєм на Арсінойський, а в часи римської адміністрації, імператор [[Адріан (римський імператор)|Адріан]] у 131 році створив новий ном — Антіной, столицею якого був Антіноополіс. Цікаво, що згідно з [[Римське право|римським правом]] окремі номи мали право карбувати власні гроші — так звані номові гроші, на яких відображались місцеві асоціації і традиції.
 
== Кількість ==
Достеменно не відомо, при якому з царів I-II династії була введена номів система, але, за існуючим даними, вона вже існувала до початку правління III династії. Кількість і площа номів не були постійними:
•37 номів - 22 у Верхньому і 15 у Нижньому Єгипті - називаються в період Стародавнього царства (XXVIII - XXII ст. до н. е..) у списках храмів фараонів Снофру (IV династія) і Ніусерра (V династія.
•42 нома - 22 у Верхньому і 20 у Нижньому Єгипті - називаються в період Нового царства (XVI-XI ст. до н. е..), 42 бога на суді Осіріса в 125-й главі «Книги мертвих» відповідали 42-м номам .
•36 номів - 10 у Фіваїді (Верхній Єгипет), 10 в Дельті (Нижній Єгипет), 16 у Гептаноміде (Середній Єгипет) - таке число призводить Страбон, але відразу ж обмовляється: «... що за словами деяких письменників, усіх номів було стільки, скільки зал у Лабіринті; число ж їх менше 36 ... »
•42 нома (іноді 44) - у списках греко-римського Єгипту, адміністративна система ускладнюється, відбувається більш дрібне дроблення областей, були утворені нові номи, а старі перейменовані або отримали відповідні грецькі, а пізніше римські назви.
== Номархи ==
На чолі кожного нома стояв номарх ({{lang-grc|νομάρχης}}). Ця назва грецька, оригінальна єгипетська — начальник каналу (''єг.'' Адж-мер)<ref>Назва посади красномовно свідчить про те, наскільки високорозвиненим було централізоване [[іригація|іригаційне]] землеробство у Староданьому Єгипті.</ref>. Кожний номарх був головою місцевої адміністрації (єг. джаджат), яка складалась з представників знаті і [[Жрець|жерців]]. У якості повноважень, до обовязків номарха входили збір і облік податків, управління військами, розквартированими на території ввіреному йому нома, управління господарсько-економічною системою округу. Загалом, адміністративна посада номарха за функціональністю була схожа на [[Губернатор|губернаторську]]. Вона могла бути як спадковою, так і призначуваною [[фараон]]ом. Загалом, коли центральна влада в Стародавньому Єгипті була сильною, номархи були дітьми, або родичами фараона. Коли ж центральний уряд був слабший, як наприклад під час вторгнень чужоземних загарбників, або громадянських воєн — окремі номархи часто виходили з-під прямого підпорядкування фараону і заявляли свої права на спадковість посади. Такі конфлікти були звичайним явищем протягом так званих «перехідних періодів» в історії [[Стародавній Єгипет|Стародавнього Єгипту]], коли країна розпадалась на кілька незалежних князівств, зі своїм фараоном на чолі. Як правило, зі стану громадянської війни Стародавній Єгипет виходив шляхом перемоги одного номарха над усіма рештою. В такому випадку переможець оголошував себе єдиним спадкоємцем трону [[Гор (міфологія)|Гора]], фараоном двох земель (Верхнього і Нижнього Єгиптів) і засновував нову династію.