Тунельний протокол: відмінності між версіями

Як приклад мережевого рівня над мережевим рівнем, Generic Routing Encapsulation (GRE), протокол, що працює з IP-адресами (Номер Протоколу IP 47), часто служить для передачі IP пакетів з приватних адрес RFC 1918 через Інтернет використовуючи пакети доставки з публічними адресами IP. В цьому випадку, протоколи постачання і завантаження об’яднуються, але адреси протоколів завантаження і адреси протоколів постачання є різними.

На відміну від цього адреса IPповинна з’єднуватись с рівнем даних для постачання, коли він переноситься в протоколі L2TP, що прокладає тунель до механізму завантаження як протокол канального рівня. L2TP, проте, фактично переноситься через транспортний рівень, використовуючи протокол UDP. IP в транспортному протоколі може переноситись через будь-який протокол з’єднання від IEEE 802.2 і IEEE 802.3 до канального протоколу (PPP) за допомогою з’єднання через модем.

Тунельні протоколи можуть використовувати скриптування даних для того, щоб перенести протоколи завантаження через публічні мережі (такі як Інтернет), забезпечуючи VPN з’єднання. IPsec має спеціальний транспортний метод і може керувати перенесенням даних через безпечні мережі.

Користувачі можуть також використовувати тунелювання, щоб "обійти" брандмауер, використовуючи протокол, який брандмауер зазвичай блокував би, але "обгорнувшись" всередині протоколу, який брандмауер не блокує, як наприклад HTTP. Якщо політика брандмауера не виключає цей вид "обгортання", цей прийом може функціонувати щоб наблизитися до призначеної політики брандмауера.