Штатгальтер: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 5:
В [[15 ст.]] значна частина території Нижніх країн потрапила під владу [[Бургундське гецогство|Бургундського герцогства]], і герцоги призначали своїх штатгальтерів майже у всі провінції [[Бургундські Нідерланди|Бургундських Нідерландів]]. У [[16 ст.]] Бургундські Нідерланди успадкував [[імператор]] [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]] [[Карл V (імператор Священної Римської імперії)|Карл V]]. Він проголосив себе єдиним феодальним сеньйором Нідерландів. За межами його володінь залишалося тільки [[Льєжське єпископство]]. Карла V, а також його сина, [[Філіп II Габсбург|Філіпа II]], [[королі Іспанії|короля Іспанії]], в нідерландських провінціях представляли штатгольдери. За Філіпа II, який проводив абсолютистську, централістську політику, влада штатгольдерів сильно зменшилася.
 
Підчас [[Нідерландська буржуазна революція|Нідерландської революції]], у [[1581]] більшість провінцій проголосили про звергенння короля. Хоча штатгольтери за логікою повинні була зникнути, у [[Республіка Об'єднаних провінцій|республіці семи Об'єднаних провінцій]] посада збереглася. Об'єднані провінції намагалися пристосувати нові реалії до феодальних порядків, і були консервативними щодо цього питання. Штатгольдери вже не були намісниками короля, а стали урядовцями з найвищою [[виконавча влада|виконавчою владою]]. Кожна провінція обирала свого штатгальтера, але на практиці більшість із штатгальтерів обіймали цю посаду в кількох провінціях водночас. Влада штатгальтерів у провінціях республіки була регламентована. Кожна провінція мала свій виконавчий уряд, штатгальтерам належали певні привілегії, такі як, наприклад, обирати [[бургомістр]]ів із поданого їм списку, кооптувати своїх представників у радчі органи тощо.
 
[[Категорія:Історія Нідерландів]]