MARC: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Dubyk (обговорення | внесок)
Dubyk (обговорення | внесок)
Рядок 9:
У процесі розвитку використання формату в 1970-х рр.. з’явилися понад 20 його різних версій, орієнтованих на національні правила каталогізації (у тому числі UKMARC, INTERMARC, USMARC, AUSMARC, CANMARC, DanMARC, LCMARC, NоrMARCV SwaMARC та ін.).
 
У своїх останніх редакціях формат USMARC перетворився в комплекс спеціалізованих форматів (USMARC Concise Formats) для запису бібліографічних, авторитетних, класифікаційних даних, даних про фонди та громадської інформації (відповідно — USMARC for Bibliographic Date; USMARC Format for Authority Data, USMARC for Classification Data, USMARC Format for Holding Data, USMARC Format for Community information). Кожен із зазначених форматів опублікований, містить подібний опис полів, інструкції по застосуванню і правила, що забезпечують введення та ідентифікацію даних. Для подолання несумісності цих форматів у '''1977''' р. [[IFLA|Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій (ІФЛА)]] було випущено видання '''„Універсальний формат MARC“ (Universal MARC Format, [[UNIMARC ]])'''. Його метою проголошено „… сприяння міжнародному обміну даними в машиночитній формі між національними бібліографічними службами“. Передбачалося, що цей формат має стати посередником між будь-якими національними версіями форматів MARC і, отже, забезпечувати конвертування даних з національного формату в нього, а з нього — в інший національний формат. У '''1980''' р. вийшло в світ друге видання UNIMARC, а в '''1983''' р. — UNIMARC Handbook, в яких основна увага приділялася каталогізації монографій і серіальних видань. При цьому були використані вимоги Міжнародного стандарту бібліографічних описів ([[ISBD|International Standard Bibliographic Description, ISBD]]).
 
У '''1987''' р. видана нова версія формату UNIMARC, відображена у Посібнику по застосуванню UNIMARC — „UNIMARC Manual“, яка розширила його дію на інші види документів. Окрім того, Посібник передбачував можливість використання даного формату „як моделі для розробки нових машинозчитуваних бібліографічних форматів“. Подальший розвиток формату було пов’язано, зокрема, зі створенням його різновидів для ведення так званих авторитетних записів, які забезпечують технологію ведення масивів імен персоналій та найменувань (організацій, видань тощо) для однозначного й зручного їх використання при автоматизованій обробці бібліографічної документів, відповідний '''формат UNIMARC/AUTHORITIES''' був опублікований у '''1991''' р.
Рядок 15:
У тому ж році в рамках програми ІФЛА „Універсальний бібліографічний облік та міжнародна програма MARC“ (Universal Bibliographic Control and International MARC — UBCIM) створений '''Постійний комітет з UNIMARC''' (PUC), на який покладено функції контролю за розвитком формату, включаючи забезпечення сумісності внесених змін раніше розробленим його версіями. Необхідність зазначених функцій була викликана продовженням розвитку національних версій формату MARC. Проте в подальшому при провідній ролі Бібліотеки Конгресу США докладала зусиль по створенню на базі трьох близьких між собою національних версій формату MARC — USMARC, UKMARC і CANMARC — нового міжнародного комунікативного формату IMARC — International MARC, який повинен був конкурувати з форматом UNIMARC.
 
У 1999 р. в результаті узгодження та подальшого злиття бібліографічних форматів США та Канади (USMARC і CANMARC) оголошено про утворення на їх основі нового формату („Формату ⅩⅪ століття“) — [[MARC21|MARC-21]]. З цього часу організації, які орієнтувалися на формат USMARC, повинні перейти на формат MARC-21 і відстежувати усі його подальші зміни, включаючи нові доповнення до нього (раніше подібні вимоги були відсутні).
 
== Формати ==