Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
Проте книга принесла Соссюрові не лише відомість, а й багато прикрощів. Провідні вчені [[Німеччина|Німеччини]] не сприйняли ідей Фердинанда де Соссюра, визнавши їх занадто сміливими. Його праця зазнала нищівної критики. Захистивши [[дисертація|дисертацію]], Соссюр покинув непривітну Німеччину й переїхав до Парижа, де працював понад десять років, а потім повернувся в рідну Женеву й до кінця життя викладав у [[Женевський університет|Женевському університеті]]. Соссюр написав небагато, а опублікував ще менше.
 
Юнацька праця залишилася єдиною книгою, виданою за життя. Колишня знаменитість була забута. Помер Фердинанд де Соссюр порівняно рано. А в 1916 році, через три роки після його смерті, з'явився «Курс загальної лінґвістики», який унесмертнив його ім'я. Фердинанд де Соссюр не збирався видавати книгу, поки його ідеї не наберуть «довершеної форми». Лише наприкінці життя СосюрСоссюр почав вести курс [[загальна лінгвістика|загальної лінгвістики]]. Він тричі викладав цей курс, імпровізуючи перед студентами і часто придумуючи щось нове на ходу. Наприклад, на одній з лекцій він сказав студентам: «Давайте закреслимо терміни «поняття» і «акустичний знак» і замінимо їх на «позначене» й «позначення».
 
Сьогодні неможливо уявити лінгвістику без двох останніх термінів. Коли Фердинанд де Соссюр помер, двоє його університетських колег - відомі лінгвісти [[Шарль Баллі]] й [[Альберт Сеше]] вирішили в пам'ять про нього видати цей курс. Вони зібрали у студентів конспекти, з'єднали на їх основі тричі прочитаний курс в один, додали дещо від себе й видали працю від імені старшого колеги, хоча авторів насправді було троє.
Анонімний користувач