Долотецьке: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Рядок 10:
На те, що сучасні мешканці села - нащадки переселенців з [[Волинь|Волині]] та [[Полісся]], вказують їх прізвища із [[Прізвища на -ук|суфіксом -ук і -юк]] (''Поліщук'', ''Слободянюк'', ''Форостюк'' тощо). А місцева [[говірка]] характерна не тільки для [[подільський говір|подільської]], але і для [[волинський говір|волинської говірки]] [[південно-західне наріччя української мови|південно-західного наріччя]].
 
У [[1864]] році український краєзнавець [[Похилевич Леонтій Іванович|Леонтій Похилевич]] зазначав що, Долотецьке "знаходиться біля безіменного струмка<ref>У «[[Географічний словник Королівства Польського|Географічному словнику Королівства Польського]]» річка в Долотецькому названа як Збаржівка (Zbarażowką). Див.: [http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_II/108 Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich.&nbsp;— T.&nbsp;II.&nbsp;— Derenek - Gżack, 1881. S.&nbsp;108].</ref>, що впадає біля с.[[Збаржівка|Збаржівки]] у [[Рось]]… Село поділяється на дві частини: перша, власне Долотецьке, на лівому боці струмка вважається у [[Бердичів]]ському повіті, мешканців обох статей: православних 343,... землі 1053 десятини… Інша частина ліворуч від струмка, вважається уже у [[Тараща]]нському повіті … Вона називається [[Довгалівка (Погребищенський район)|Довгалівкою]]. Мешканців у ній обох статей 566; землі 1303 десятини. Колись обидві частини складали одне село… Церква в ім’я [[Яків син Алфеїв|св. Апостола Якова Брата Божого]], дерев’яна, збудована [[1798]] року”.<ref>''Похилевичъ&nbsp;Л.'' Сказанія о населенныхъ мъстностяхъ Кіевской губерніи.&nbsp;— Кіевъ: Типографія Кіево-Печерской Лавры, 1864.&nbsp;— С.&nbsp;264—264.</ref>
 
З-поміж колонізаторів краю були також [[поляки]]. Л.Похилевич зазначав, що на [[1864]] р. у Долотецькому налічувалося 57 [[Католицизм|римських католиків]]. А сусіднє село Мар'янівка , яке у [[1960-ті|60]]-[[1970-ті|70]]-х рр. [[ХХ]] ст. входило до складу [[Довгалівка (Погребищенський район)|Довгалівки]], було повністю заселено етнічними [[Поляки|поляками]].
Рядок 26:
 
* ''Похилевичъ&nbsp;Л.'' Сказанія о населенныхъ мъстностяхъ Кіевской губерніи.&nbsp;— Кіевъ: Типографія Кіево-Печерской Лавры, 1864.
* ''Редько&nbsp;Ю.&nbsp;К.'' Сучасні українські прізвища.&nbsp;&nbsp;— К.: Наукова думка, 1966.
* Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich.&nbsp;— T.&nbsp;II.&nbsp;— Derenek - Gżack, 1881. S.&nbsp;108-109.
 
== Посилання ==